Тлумацька міська громада
Тлумацький район, Івано-Франківська область

Сьогодні виповнюється 110 років з дня народження Романа Шухевича

       Роман Шухевич (псевдо: «Білий», «Дзвін», «Роман Лозовський», «Степан», «Чернець», «Чух», «Тур», «Тарас Чупринка»; 30 червня 1907, м. Львів  5 березня 1950, с. Білогорща, нині у складі м. Львова)  український політичний і державний діяч, військовик. Член галицького крайового проводу Організації українських націоналістів.

 

       Сьогодні Україна відзначає 110 років від дня народження Головнокомандувача Української Повстанської Армії Романа Шухевича, повідомляє “Український інтерес”.

Народився Роман Шухевич на Львівщині у галицькі сім’ї. Його дід, дядько та батько брали участь в проукраїнських процесах, саме тому Роман досить рано приєднався до Української військової організації, а потім – Організації Українських Націоналістів (ОУН).

Перед початком Другої світової війни увійшов до складу Главштабу “Карпатської Січі”. Та вже на початку Шухевич, як представник  Революційного Проводу ОУН організує і очолює курінь Дружин Українських Націоналістів “Нахтігаль”.

Так, 30 червня 1941 року, сотник Роман Шухевич разом із Степаном Бандерою і Ярославом Стецьком бере участь у проголошенні відновлення Української Державності і стає заступником міністра з військових справ.

На початку 1943 року вступає в українське націоналістичне підпілля. Відтоді разом із Олексою Гасином, Дмитром Клячківським, Василем Івахівим, Василем Сидором, Олександром Луцьким та Дмитром Грицаєм творить підпільну Українську Повстанську Армію (УПА).

Роман Шухевич загинув у селі Білогорща Львівської області у бою з підрозділами Внутрішніх військ та УМДБ. За ним полювали тисячі військових, проте живим Шухевич не дався, вистрелив собі у скроню.

Уся родина Романа Шухевича була репресована.

        Командир з боку українців українського військового підрозділу «Нахтігаль» в складі іноземних легіонів Вермахту (1941–1942). Генерал-хорунжий, головнокомандувач  Української повстанської армії, голова Секретаріату Української головної визвольної ради (1943–1950).

        Петро Дужий, ідеолог ОУН, писав про Шухевича: «Боротьба за волю українського народу, за його суверенне державне існування і розквіт стала змістом життя Романа Шухевича — людини виняткового гарту». Своє історичне призначення на вищих посадах в українському визвольно-революційному русі доби Другої світової війни Роман Шухевич бачив у тому, щоб сконсолідувати сили ОУН, розхитані нацистськими репресіями, усунути розбіжності та кризу в Проводі ОУН, яка виникла на початку 1943 p., підтримати ініціативу Крайового проводу ОУН на ПЗУЗ щодо створення Української Повстанської Армії та перетворити її в інструмент боротьби за Українську самостійну соборну державу. Шухевич, усвідомлюючи необхідність демократизації деяких організаційних та ідеологічних засад діяльності ОУН, зорієнтував Організацію на створення всеукраїнського політичного представництва у формі УГВР. Завдяки цьому український визвольно-революційний рух, спочатку репрезентований лише ОУН, набув з літа 1944 р. загальноукраїнського значення, позбавився монопартійних впливів і почав просуватись на схід.

 

Дані взято з Вікіпедії.

 



« повернутися до списку новин