Тлумацька міська громада
Тлумацький район, Івано-Франківська область

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ інформує

Обережно: на Прикарпатті розпочався сезон активності кліщів

Цьогорічне стрімке підвищення температури повітря сприяло ранній активізації кліщів. Враховуючи те, що кліщі добре переносять низькі температури і можуть голодувати кілька років, цьогоріч слід очікувати високих показників їх чисельності та підвищеного ризику зараження людей трансмісивними хворобами.

Інфікування людини відбувається під час смоктання крові голодних заражених кліщів. Самка кліща смокче кров впродовж ба­гатьох днів, і при повному насиченні во­на збільшується в вазі у 80-120 разів.

За інформацією управління державного нагляду за дотриманням  санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області,  в минулому році на Прикарпатті  зареєстровано 65 випадків Лайм-бореліозу, переносниками якого є кліщі.  Починаючи 1989 року, в обалсті зареєстровано понад 164 (20,4% від всіх населених пунктів області) ензоотичних територій щодо Лайм-бореліозу.

Протягом останніх років  спостерігається збільшення чисельності іксодових кліщів на території області.

На Івано-Франківщині  сезон активності кліщів триває з ранньої весни і до листопада, але впродовж року є два найбільші піки активності – у квітні-травні та серпні-вересні. Зараз починається весняний пік активності, тож людям потрібно бути обережними та знати, як від них вберегтися і що робити, якщо вони все ж таки присмокталися до тіла.

Кліщі присмоктуються до людини не лише під час перебування на природі - в лісі чи на лузі біля річки. Вони можуть уражати й в приміській зоні та в місті: в парках, скверах, зелених газонах, на садово-городніх ділянках. Ці комахи можуть потрапити до житла і з букетами польових квітів, домашніми тваринами, одягом чи речами.

Кліщі підстерігають здобич сидячи на листі нижніх гілок кущів або в траві. Лісові кліщі малорухливі і за все життя не проповзають і десяти метрів. Вони підіймаються на травинку або стебло куща на висоту до півметра і терпляче чекають, коли поруч пройде жертва. Не має під собою підстав думка, яка існує в народі, що кліщі нападають на жертву зверху з дерев. 

Як же вберегтися від укусів кліщів?

Збираючись на відпочинок потрібно одягатися у світлий однотонний одяг з довгими рукавами, який щільно прилягає до тіла. На голову потрібно одягти хустинку, кепку, капелюх. Обираючи місце, де плануєте відпочивати, стежте, щоб поблизу не було високої трави, щоб місце не було захаращене і добре освітлювалося сонцем. Повернувшись додому, слід відразу зняти одяг, білизну, варто все випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати у ньому. Витрушування одягу не рятує від кліщів. Якщо ви брали зі собою на відпочинок домашніх тварин, то їх теж слід оглянути перед тим, як впустити в помешкання.

Добрий результат дає використання засобів, що відлякують кліщів, - репелентів. Але їх слід наносити відповідно до інструкції.

Кліщ присмоктується протягом 15-20 хвилин. У цей час він виділяє анестезуючу рідину, яка робить укус майже безболісним, тому людина нічого не відчуває. Лише згодом виникає відчуття болю, свербіння або дискомфорт у місці укусу. Через 2-3 дні у місці присмоктування з’являються припухлість, свербіж, почервоніння, а сам кліщ збільшується у розмірах за рахунок випитої крові. Кліщ може триматися на тілі людини або тварини до 12 діб, і увесь цей час смоктати кров.

Що швидше помітите кліща, то легше його видалити. Із збільшенням тривалості присмоктування кліща, ймовірність зараження збільшується. Ризик зараження на хворобу Лайма залежить від тривалості присмоктування. Якщо комаха була на тілі менше ніж добу, вірогідність інфікування доволі мала, проте після третьої доби наближається до 100%. Тривалість інкубаційного (прихованого) періоду під час хворобі Лайма становить від однієї до 60 діб, найчастіше - 14 діб.

При виявленні на тілі кліща, краще звернутись в лікувально-профілактичний заклад для його видалення, адже інфікування людини може відбутися при випадковому роздавлюванні кліща чи розчісування місця укусу та втиранні в шкіру зі слиною чи тканинами кліща збудника інфекції.

Самим ефективним і безпечним способом видалення кліща є  використанням пінцета. При самостійному видаленні кліща необхідно дотримуватися наступних вимог: перед витяганням кліща шкіру слід обробити будь-яким антисептиком. Необхідно захопити кліща пінцетом (з тупими або заокругленими кінцями) якомога ближче до шкіри і витягти його помірним рівномірним зусиллям, спрямованим суворо вертикально, не застосовуючи жодних викручувальних рухів. Після вилучення шкіру повторно обробити антисептиком. Важливо постаратися під час вилучення не розчавити кліща. Після видалення кліща місце присмоктування слід змастити розчином йоду, спиртом, горілкою або одеколоном. Якщо хоботок залишився у ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення кліща слід ретельно помити руки з милом.

Видаленого кліща необхідно помістити на шматок вологої марлі у флакон, пробірку, інший чистий скляний посуд, щільно закрити кришку.

Кліща потрібно віднести в лабораторію особливо небезпечних інфекції Державної установи «Івано-Франківський  обласний лабораторний центр МОЗ України» (м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 4), де проводяться лабораторні дослідження кліщів на наявність збудників іксодового кліщового бореліозу.

Особам, яких вкусив кліщ, необхідно звернутися до лікаря-інфекціоніста або стежити за самопочуттям та щоденно вимірювати температуру тіла протягом двох тижнів. У разі будь-яких ознак захворювання: підвищення температури тіла, почервоніння, припухлості на шкірі в місці укусу - слід негайно звертатися до лікаря.

Н.Романова  (0342) 51-13-89 

 

 

 

 

 

 

До відома операторів ринку,  діяльність яких пов’язана з обігом побічних продуктів тваринного походження

Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області звертає увагу суб?єктів господарювання на основі норми та вимоги Закону України  «Про побічні продукти тваринного походження, що не призначені для споживання людиною»   № 287-УІІІ ( 287-19 ) від 07.04.2015 р..

Згаданий закон набрав чинності  9 травня 2016 року  (на підставі його дії із Закону України «Про відходи» виключено статтю 35-2 Вимоги щодо поводження з відходами тваринного походження)

ЗУ «Про побічні продукти тваринного походження, що не призначені для споживання людиною» визначає організаційні та правові засади діяльності фізичних та юридичних осіб, пов’язаної з утворенням, збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, переробкою, утилізацією, видаленням побічних продуктів тваринного походження, не призначених або визнаних непридатними для споживання людиною, продуктів оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною.  

Закон розроблений з метою забезпечення гармонізації вітчизняного законодавства в сфері поводження з відходами тваринного походження до вимог міжнародного законодавства (Регламентів ЄС №1069/2009 та № 142/2011).

Головною його метою є визначення основних принципів, пріоритетів та ключових завдань формування збалансованої державної політики у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження, визначення основних вимог для зменшення ризиків для здоров’я людей і тварин, які становлять побічні продукти тваринного походження, на різних етапах - від утворення та збору до використання, утилізації або видалення таких продуктів.

Згідно вимог вищезазначеного законодавства, залежно від ступеня ризику для здоров’я людини та тварини, побічні продукти тваринного походження належать до І-ІІІ категорій. Різні категорії побічних продуктів тваринного походження потребують спеціального поводження з ними.

Закон запроваджує категоризацію і врегульовує питання відповідальності за протизаконне поводження із побічними продуктами тваринного походження, які можуть становити небезпеку для людей та тварин. Крім того, документ є ланкою в ланцюзі державного контролю використання в кормах заборонених складових тваринного походження.

Згідно витягу із статті 20 Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» оператори ринку у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження зобов’язані:

1).  направляти утворені на їхніх потужностях побічні продукти тваринного походження на оброблення, переробку з метою подальшої утилізації або для здійснення операцій з видалення;

2). розробляти, вводити в дію та застосовувати постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках;

3). відшкодовувати шкоду, завдану в наслідок порушення встановлених правил поводження з побічними продуктами тваринного походження;

4).  забезпечувати:

- безперешкодний доступ державних інспекторів, які здійснюють державний контроль, до потужностей (об’єктів) з оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження та відбір зразків побічних продуктів тваринного походження та продуктів оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження на зазначених потужностях (об’єктах), а також надавати на вимогу державних інспекторі документи, необхідні для здійснення державного  контролю;

-  фіксацію факту виконаних робіт, складення акта приймання-передачі та акта виконаних робіт у разі надання послуг з оброблення, переробки, утилізації чи видалення відповідно до договору про надання послуг з оброблення, переробки утилізації чи видалення побічних продуктів тваринного походження;

- ведення обліку руху побічних продуктів тваринного походження, створення належних санітарних умов на потужностях (об’єктах) з оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження під час поводження з такими продуктами та роздільне збирання даних продуктів;

- ведення обліку руху побічних продуктів тваринного походження відповідно до їх категорій та надання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, відповідної інформації.

Якщо оператор ринку має підстави вважати, що продукти оброблення переробки побічних продуктів тваринного походження, які він ввів в обіг можуть становити небезпеку для здоров’я людини та тварини, він протягом дня письмово а також за допомогою телекомунікаційних та електронних засобів зв’язку інформує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, органи місцевого самоврядування про це, а також про заходи, вжиті для запобігання виникненню ризиків для людини та тварини

Оператор ринку щомісяця звітує центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, про свою діяльність для запобігання виникненню або зменшення ризиків, що становлять побічні продукти тваринного походження та продукти оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження, які він ввів або вводить в обіг.

Прийняття даного Закону сприяє створенню ефективної системи поводження з побічними продуктами тваринного походження, посиленню державного контролю щодо їх збирання, видалення, знешкодження та утилізації забезпеченню епізоотичного благополуччя в країні, недопущенню розповсюдження збудників інфекційних хвороб, спалаху ряду гостроінфекційних захворювань.

Н.Романова  (0342) 51-13-89 



« повернутися до списку новин