Тлумацька міська громада
Тлумацький район, Івано-Франківська область

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ інформує

Врахування критеріїв добору сортів рослин – запорука доброго врожаю

Сорт є надійним і економічно вигідним фактором підвищення врожайності культури за будь-якої технології вирощування. Головна причина недобору врожаю – невідповідність вибраної технології біологічним особливостям сорту й економічним ресурсам.

Спеціалісти управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в області пропонують наступні критерії добору сортів,  в залежності від ресурсного забезпечення господарств:

  • Інтенсивні сорти – для господарств  з високим рівнем ресурсного забезпечення, вимагають високого агрофону, задоволення повної потреби рослин в елементах живлення та засобах захисту, здатні, при дотриманні технології, забезпечити максимальний урожай високої якості. Інтенсивні сорти та гібриди характеризуються високою придатністю до механізованого вирощування й збирання, що сприяє зменшенню розриву між біологічною та фактичною урожайністю. В умовах зниження використання об’ємів засобів інтенсифікації або при відсутності хоча б одного елементу технології  вирощування сорти різко зменшують урожайність.
  • Напівінтенсивні (пластичні) сорти слід використовувати за обмеженого ресурсозабезпечення (добрив, засобів захисту тощо) на менш родючих ґрунтах та після задовільних попередників. Рослини таких сортів характеризуються толерантністю до стресових факторів та здатністю формувати середні рівні врожаїв.
  • Екстенсивні сорти – це сорти, які забезпечують не високий, але стабільний урожай на гірших ґрунтах при обмеженому використанні добрив та інших засобів інтенсифікації і характеризуються низьким потенціалом родючості.

При виборі сорту товаровиробники часто звертають увагу лише на його господарські ознаки, такі як: потенціальна урожайність, якість отриманого урожаю тощо. Але, в той же час, вони не враховують ознаки сорту (адаптацію): зимо- та морозостійкість, посухостійкість, стійкість до збудників хвороб та шкідників.

Для господарств із недостатнім рівнем ресурсного забезпечення, як альтернативу інтенсивним сортам, слід розглядати варіант використання адаптивних, пластичних сортів та гібридів, котрі мають відповідати таким характеристикам: різнитися великою екологічною пластичністю, давати урожай за широкої амплітуди змінюваних умов, відзначатися скоростиглістю, мати високу конкурентоздатність щодо бур’янів, стійкість до хвороб та шкідників, реагувати на поліпшення умов вирощування. Особливо позитивний ефект адаптивні, пластичні сорти забезпечують в умовах органічного землеробства.

Також, при виборі сорту, слід приймати до уваги зміну клімату, підвищення середньорічних температур та збільшення ризику посухи.

Використання сорту чи гібриду у сільськогосподарському виробництві дозволяється лише за умови занесення їх до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні.

Територія Прикарпаття є надзвичайно строкатою за рельєфом та ґрунтово-кліматичними умовами, тому правильний підбір сорту чи гібриду відповідно до фінансових можливостей господарства та конкретних характеристик кожного поля стане запорукою успішної господарської діяльності.

Н.Романова  (0342) 51-13-89 

 

 

 

 

Спеціалісти Держпродспоживслужби Івано-Франківщини проведуть понад 30  прямих радіоефірів на ТРК «Карпати» 

Головним управлінням Держпродспоживслужби в  Івано-Франківській області заплановано проведення цілої серії прямих радіоефірів на ТРК «Карпати»  в  рубриці «Треба знати».

Метою заходів є забезпечення належного і вчасного інформування громадськості про актуальні та проблемні питання у сферах безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини, фітосанітарної безпеки та державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства, захисту споживачів, контролю за регульованими цінами та реєстрації сільськогосподарської техніки.

Тож усіх зацікавлених осіб чекаємо біля радіоприймачів на хвилях ТРК «Карпати» щосереди о 8-30 год. ранку.

Н.Романова  (0342) 51-13-89 

 

 

 

 

Фітосанітарний статус борщівника Сосновського – отруйної рослини, небезпечної для людей

 

Щороку до Держпродспоживслужби надходять звернення щодо карантинного статусу інвазивної рослини - борщівника Сосновського (Heracleum sosnowskyi (Mandenova)) та віднесення його до Переліку регульованих шкідливих організмів. Тому перед початком вегетаційного періоду Департамент фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва і розсадництва Держпродспоживслужби надає роз’яснення з цього питання.

Ще 2015 року, на той час Державною ветеринарною і фітосанітарною службою України, був проведений аналіз фітосанітарного ризику (АФР) з метою визначення чи відповідає борщівник Сосновського критеріям карантинного організму (або регульованого не карантинного шкідливого організму) та можливого включення його до Переліку регульованих шкідливих організмів.

АФР проведено на підставі Закону України «Про карантин рослин» (ст. 7, 15, 17, 25), Міжнародної конвенції про захист рослин (МКЗР), Стандартів Європейської і Середземноморської організації карантину і захисту рослин (ЄОКЗР/ЕРРО) та Міжнародних стандартів з фітосанітарних заходів (МСФЗ).

Під час проведення АФР було враховано досвід експертів ЄОКЗР та використано комп’ютерну програму ЄОКЗР - CAPRA (Computer Assisted Pest Risk Analysis). З її допомогою додатково було досліджено можливість набуття вищезгаданою рослиною критеріїв карантинного шкідливого організму або регульованого некарантинного шкідливого організму.

Ще до початку проведення АФР, у 2014 році, були проведені офіційні обстеження територій всіх областей з метою виявлення рослин борщівника Сосновського. У результаті проведених обстежень осередки борщівника виявлені в 15 областях України на площі 2470,95 га, в основному на землях несільськогосподарського призначення (85%). 

Загальний висновок проведення АФР: вид - Heracleum sosnowskyi (борщівник Сосновського) не відповідає критеріям карантинного шкідливого організму або регульованого некарантинного шкідливого організму для зони АФР (України) і не може бути включений до національного Переліку регульованих шкідливих організмів. Результати проведеного АФР оприлюднені на офіційному сайті Держпродспоживслужби за посиланням.

Довідково:

Борщівник Сосновського (Heracleum sosnowskyi (Mandenova)) – добре відома в Європі та Україні рослина, поширення якої негативно впливає на біорізноманіття. Він агресивно витісняє місцеві види не лише трав’яних, а й деревних порід, монополізує територію. У борщівника Сосновського отруйний сік, який викликає важкі фотохімічні опіки у людей і тварин. Завезений в 40-х роках минулого століття до європейських країн як кормова культура борщівник швидко поширився по берегах річок, узліссях, обабіч доріг, на неугіддях.      

Завдяки цьому вид має статус інвазивного в багатьох країнах, в тому числі в країнах-членах ЄС. Поняття «інвазивний (інвазійний) вид» - це чужорідний вид, який має велику здатність до розселення, який розповсюджується природним шляхом або за допомогою людини й становить значну загрозу для флори й фауни певних екосистем, конкуруючи з аборигенними видами за екологічні ніші, а також спричиняючи загибель місцевих видів.

Борщівник Сосновського внесений до Об'єднаного переліку інвазивних чужорідних видів Європейського Союзу, а також Списку А2 ЄОКЗР/ЕРРО, розділу «Інвазивні рослини».

Однак поняття «інвазивний вид» не визначено в жодному національному законодавчому документі, яким регулюються питання у сфері карантину рослин. Також немає визначення «інвазивний вид» і в міжнародному фітосанітарному законодавстві, а саме в МСФЗ №5 «Глосарій фітосанітарних термінів».

Натомість поняття «регульований шкідливий організм» та «карантинний організм» чітко встановлене в Законі України «Про карантин рослин» та інших українських правових актах, а також в міжнародних стандартах - МСФЗ №5, МСФЗ №8 та інших. Відповідно до МСФЗ №5, регульований шкідливий організм – це карантинний організм, або регульований некарантинний шкідливий організм. Карантинний шкідливий організм – це шкідливий організм, який має потенційне економічне значення для зони, що знаходиться у зв’язку з цим у небезпеці, в якій він поки відсутній або наявний, але не широко розповсюджений і слугує об’єктом офіційної боротьби.

Зважаючи на це, слід наголосити на обов’язках Національної організації з карантину і захисту рослин (в Україні це Департамент фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби) Одним з них відповідно до Міжнародної Конвенції із захисту рослин є застосування фітосанітарних заходів щодо карантинних шкідливих організмів і регульованих некарантинних шкідливих організмів. Саме застосування будь-яких необхідних заходів щодо регульованих шкідливих організмів і є головними завданнями Держпродспоживслужби. Такими заходами є охорона території України від занесення регульованих шкідливих організмів, виявлення, локалізація і ліквідація регульованих шкідливих організмів та ін., що визначені в Законі України «Про карантин рослин». 

В Європейському Союзі наразі діє Регламент (ЄС) № 1143/2014 Європейського Парламенту та Ради від 22 жовтня 2014 р. Про запобігання занесенню та поширенню інвазивних чужорідних видів (Regulation (EU) No 1143/2014 of the European Parliament and of the Council of 22 October 2014 on the prevention and management of the introduction and spread of invasive alien species) та Об'єднаний перелік інвазивних чужорідних видів Європейського Союзу (до якого і віднесений борщівник Сосновського).

Україна, члени Європейського Союзу, а також інші країни світу є країнами, які ратифікували Конвенцію про біологічне різноманіття (the Convention on Biological Diversity) і зобов’язалися, наскільки можливо запобігати занесенню, забезпечувати контроль, ліквідацію тих чужорідних видів, які загрожують екосистемам і біорізноманіттю. Згідно цієї Конвенції розповсюдження чужорідних (інвазивних) видів визнане головною загрозою місцевим рослинам, місцям проживання і екосистемам.

Конвенцію було ратифіковано 1995 року, а офіційними контактними установами в нашій країні є Міністерство екології та природних ресурсів України, Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного, та Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена Національної академії наук України.

Наразі в багатьох країнах Європи розроблені та діють програми по боротьбі з цією отруйною рослиною. Слід наголосити, що за це відповідають місцеві органи влади та природоохоронні й екологічні служби. У Республіці Білорусь заходи по боротьбі з борщівником Сосновського перебувають під контролем Міністерства природи і охорони навколишнього середовища, зокрема, в Мінську розроблений та діє План заходів по боротьбі з розповсюдженням борщівника Сосновського, затверджений Мінським міським комітетом природних ресурсів і охорони навколишнього середовища у відповідності до якого міськими службами постійно проводяться обстеження підвідомчих територій.

У Вільнюсі (Литва) землекористувачі регулярно отримують листи за підписом тамтешнього мера, в яких їх повідомляють про небезпечність борщівника та необхідність застосування заходів боротьби з ним, а також попереджають про адміністративну відповідальність за невиконання цих заходів.

Щодо України, то тут слід враховувати досвід боротьби з борщівником Сосновського на Львівщині і Тернопільщині. З початку 2017 року за повідомленнями Львівської ОДА було проведено заходи зі знищення борщівника Сосновського на площі більше 656 га. Районними державними адміністраціями для запобігання поширенню борщівника Сосновського створені комісії з координації виконання заходів щодо боротьби з борщівником Сосновського. Проводиться постійна робота з органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, землевласниками, постійними землекористувачами, орендарями земельних ділянок, на яких поширено борщівник Сосновського, щодо ліквідації забур’янення території, знищення та запобігання поширення рослини.

На Тернопільщині, а саме в м. Тернопіль, за дорученням міського голови управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської Міської Ради видало розпорядження усім балансоутримувачам з метою організації заходів зі знищення та попередження розповсюдження популяції рослини виду борщівник Сосновського у місті Тернопіль.

Питання охорони природнього навколишнього середовища і в т.ч. боротьба з бур’янами регулюються в багатьох чинних законах. Це такі Закони України: «Про охорону земель» - ст. 35, 36, 37; «Про захист рослин» - ст. 9; «Про охорону навколишнього природного середовища - ст. 15, 16; «Про рослинний світ» - ст. 4; «Про місцеві державні адміністрації - ст. 6, 21.

Згідно із статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» компетенцією міських, селищних, сільських голів є підготовка і подання на затвердження ради проектів місцевих програм охорони довкілля. Ці програми можуть бути розроблені і з метою знищення борщівника Сосновського. Місцева влада повинна домагатися від власників земельних ділянок, на яких розповсюджується шкідлива рослина, її знищення. Крім цього, у відповідності до статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Будь-які заходи, які стосуються охорони природних ресурсів, в т.ч. знищення отруйних рослин, таких як Heracleum sosnowskyi можна вирішувати на місцях, безпосередньо головами місцевої влади.

Крім цього, в статті 52 «Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель» Кодексу України про адміністративні правопорушення йдеться про накладення штрафів за невжиття заходів по боротьбі з бур'янами. Отже землевласники і землекористувачі, які не вживають заходів із боротьби з бур’янами, у т. ч. із борщівником, несуть адміністративну відповідальність за цією статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На сьогодні, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 р. № 228-р “Про схвалення Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV “Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею” Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони” (далі – Розпорядження) передбачена імплементація актів (регламентів) Європейського Союзу до законодавства в сфері карантину рослин з визначенням строків. 
Після підписання Розпорядження, Європейським Союзом було прийнято два Регламенти (ЄС) 2016/2031 та 2017/625, які також потребують імплементації до законодавства в сфері карантину рослин. Зокрема до цих Регламентів віднесено один з основних міжнародних документів у сфері карантину і захисту рослин - Директиву Ради 2000/29/ЄС від 8 травня 2000 року «Про заходи захисту від інтродукції на територію Спільноти організмів, шкідливих для рослин або рослинних продуктів, та від їхнього поширення на території Спільноти». Невід’ємним додатком до цієї Директиви є список карантинних організмів, інтродукція та поширення яких на території усіх держав-членів заборонена (Додаток АІ). До цього списку борщівник Сосновського не входить. Також Heracleum sosnowskyi не входить до переліків карантинних організмів інших країн Європи та до аналогічних переліків країн-членів Євразійського економічного союзу та країн СНД. 

З огляду на вище зазначене, на сьогодні є недоцільним повторне проведення аналізу фітосанітарного ризику щодо борщівника Сосновського (Heracleum sosnowskyi) є недоцільним. Відповідно включення його до Переліку регульованих шкідливих організмів є неможливим, так як це суперечить вимогам міжнародного та вітчизняного фітосанітарного законодавства щодо критеріїв, за якими визначається карантинний організм та не відповідає державному напрямку євроінтеграції, а саме адаптації законодавчих документів в сфері карантину рослин до відповідних Регламентів ЄС.    

Разом з цим, Держпродспоживслужба наголошує на тому, що поширення борщівника Сосновського в Україні останнім часом набуває хаотичного характеру і може вплинути на розвиток місцевих громад, особливо в західноукраїнських регіонах, які часто спеціалізуються на туристичному бізнесу.

Тому фахівці головних управлінь Держпродспоживслужби можуть долучатися до розробки програм заходів з боротьби та запобіганню розповсюдження цієї шкідливої рослини в нашій країні, а також своєчасно та якісно надавати роз’яснення щодо фітосанітарного статусу борщівника Сосновського в Україні.

Н.Романова  (0342) 51-13-89 

 

 

 

 

Випадки АЧС  зафіксовано в Миколаївській та Черкаській областях

 

          Головне управління Держпродспоживслужби звертає увагу краян: африканська чума свиней шириться Україною. Нещодавно випадки захворювання встановлено на Миколаївщині та Черкащині.

  

Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, на території сміттєзвалища, яке розташоване на відстані 2 км від дачного кооперативу «Барвінок» Новоодеського району та 50 м від траси Н-24 (Миколаїв-Благовіщенськ) встановлено діагноз африканська чума свиней, за результатом-звіту Дніпропетровської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби м. Дніпро, при досліджені патологічного матеріалу (трубчасті кістки) від дикого кабана, від 06.04.2018 року № 000488 п.м./18.

Крім того, 06.04.2018 року, відповідно інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, в особистому підсобному господарстві, с. Ташлик, Смілявського району, Черкаської області, було зареєстровано загибель свині.

При досліджені відібраних проб біоматеріалу в Черкаській державній лабораторії Держпродспоживслужби 06.04.2018 року встановлено діагноз африканська чума свиней (звіт про результати дослідження від 06.04.2018 року № 000950 п.м./18).

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалахів АЧС проведено засідання державних надзвичайних протиепізоотичних комісій при відповідних райдержадміністраціях, рішеннями яких затверджено плани з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичних осередків, зон захисту та нагляду.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення розповсюдження збудника АЧС.

Суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність із розведення, утримання та обігу свиней рекомендуємо не здійснювати господарські зв’язки із зазначеними територіями.

 

Н.Романова  (0342) 51-13-89 

 

 

 

 



« повернутися до списку новин