ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ інформує

Дата: 20.03.2018 09:43

Кількість переглядів: 735

Шкідливість та методи боротьби із борщівником Сосновського

     Борщівник Сосновського — добре пристосована до виживання але чужа для України рослина, що походить із Кавказу.Містить фотоактивні сполуки, небезпечні для шкіри людини при сонячному опроміненні. У молодому листі ці речовини можуть розкладатися при термічній обробці.Рослина в перші роки не вибиває пагона, росте в вигляді листя в кущі та збільшує кореневище, на 2—3 рік з’являється трубчатий пагін із декількома суцвіттями. Скошена рослина, яка не відцвіла, дає пагін на наступний рік, і може жити протягом багатьох років допоки не відцвіте. Якщо стовбур перебитий, за умови теплої погоди квітне повторно через 1—2 тижні, на вцілілих пагонах в прилистових розетках розвиваються квіти, причому, інколи в більшій кількості. Зростає до 3—5 метрів в висоту, товщина стебла — до 10 сантиметрів. Основними місцями його поширення є потічки, береги річок, узбіччя доріг, деградовані пасовища і покинуті поля. Насіння борщівника Сосновського дозріває навіть тоді, коли стовбур рослини зрізано. Насіння розсівається в діаметрі 5—6 метрів навколо рослини. Насіння зберігає здатність до проростання протягом декількох років.   

     Досвід щодо вирощування було перейнято з республіки Комі, де в суворих північних умовах борщівник був фактично безальтернативним порятунком, даючи ранній силос. Проте, в порівнянні з іншими культурами півдня, силос із борщівника виявилася звичайним за цінністю, дещо стійким до холоду, але корови, поїдаючи його, давали молоко з гірким присмаком, яке ставало непридатним для споживання як людьми, так і тваринами. Використання в вигодовуванні тільки для м'яса було не виправданим, тому запроваджену культуру з часом перестали використовувати.

      Борщівник Сосновського має токсичну дію на шкіру та часто його складно відрізнити від схожих представників суміжних видів. Прозорий водянистий сік рослини багатий на фотоактивні сполуки, при контакті зі шкірою викликає малопомітне подразнення, як від кропиви, але під дією ультрафіолетового (зокрема сонячного) випромінювання, в сокові активуються токсичні властивості, підвищуючи чутливість шкіри до ультрафіолету в сотні разів. Навіть одноразове торкання до борщівника призводить до опіків 1—3 ступенів. Опіки, особливо у перші кілька діб, схожі на термічні. Для них характерна гіперемія (почервоніння), водянисті пухирі. Опіки з'являються на вражених ділянках тіла не одразу після контакту, що б могло попередити подальший контакт з рослиною, а через 1—2 дні, розвиваючись поступово під впливом сонячного ультрафіолету. Місця уражень важко гояться, загострюються прояви інших шкірних захворювань.

При роботі з рослиною потрібно дотримуватись ряду заходів безпеки та настанов:

Попередження контакту шкіри з будь-якою частиною рослини, особливо тими частинами, що пустили на зламі сік. Він спричиняє опіки навіть на тильній поверхні долонь, де шкіра порівняно товста.

Робота з рослиною (особливо при викошуванні) передбачає використання щільного водовідштовхуючого одягу, окулярів та щільних гумових рукавиць.

Попередження дітей про небезпечність рослини. Велике листя та трубчасті стебла цікаві дітям для зламування.

Попередження використовування листя борщівника як серветок, для витирання рук чи ніг.

Розміщення інформаційних бюлетенів у школах, базах відпочинку та в місцях значної вегетації борщівника.

Заходи боротьби із борщівником Сосновського.

     В Україні боротьба із борщівником ведеться на державному рівні. Згідно із статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельного Кодексу України знищення борщівника Сосновського є компетенцією міських, селищних, сільських голів. Вони повинні домогтися від власників земельних ділянок, на яких розповсюджується шкідлива рослина, її знищення. Землевласники і землекористувачі, які не вживають заходів боротьби з бур’янами, у т. ч. з борщівником, несуть адміністративну відповідальність за статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

До механічних методів боротьби із борщівником Сосновського є викошування чи зрізання рослин. Разове викошування чи зрізання є малоефективним заходом, оскільки за 1—2 тижні починають рости нові пагони, рослина відростає заново та починає квітнути. Систематичне скошування, перерізання товстих коренів (при боротьбі з поодинокими рослинами) на глибині 10—15 сантиметрів забезпечує знищення рослини.

Хімічним методом боротьби є використання гербіцидів, зокрема сіміш раундап макс + діален супер + гроділ максі, відповідно в нормах (4+0,8+0,1 кг/га). Першу обробку слід проводити навесні, коли висота рослин не перевищує 10-15 см, з повторною обробкою після відростання рослин.

Провідний спеціаліст управління

фітосанітарної безпеки                                                                І.Збіглей

Знезараження насіння – важливий елемент в отриманні високого врожаю.

    Найбільш економічно вигідним та безпечним заходом захисту посівів від хвороб, що передаються насінням та через грунт є його протруєння. Воно є обов’язковим прийомом в технології вирощування, що дає можливість захистити молоді проростки рослин на ранніх етапах органогенезу. До того ж це єдиний спосіб захисту зернових культур від сажкових хвороб, оскільки в період вегетації обробка рослин не дає можливості блокувати розвиток збудника.  Протруєне насіння має більш високу схожість,  утворює більш розвинену кореневу систему та менше пошкоджується шкідниками та хворобами.

    Сьогодні склад патогенного комплексу насіння включає десятки видів грибів та бактерій. Загрозу посівам зернових у цьому році в першу чергу становитимуть сажкові хвороби, гельмінтоспоріози, септоріози, збудники яких передаються насінням або через грунт.

     В Україні зареєстровано широкий асортимент протруйників насіння для зернових культур. Всі вони системної або контактно-системної дії, містять одну діючу речовину, або комбіновані, до складу яких входять дві-три діючих речовини. Тому проводити протруєння насіння можна будь яким препаратом, зареєстрованим в переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених  до використання в Україні.

     Вартість препаратів для протруєння насіння на 1 га становить в середньому 150-200 гривень, це вартість 50 кг зерна пшениці, а прибавка врожаю від проведення цього заходу як мінімум становить 5-6 цнт. з одного гектара.

     Для досягнення максимального ефекту протруйника, діюча речовина повинна бути рівномірно нанесена на поверхню насінини, а саме ця робота проводиться за допомогою спецмашин, або в крайньому випадку за допомогою бетономішалки. Насіневий матеріал перед протруєнням має бути відкаліброваним та очищеним від домішок. Протруєне насіння зберігають у прохолодному сухому приміщенні з вентиляцією.   

     Всі роботи з протруєння насіння виконують з дотриманням вимог техніки безпеки при роботі з пестицидами та агрохімікатами.

Провідний спеціаліст у правління

фітосанітарної безпеки                                                                М.Маліковський

Про дослідження насіння

         До уваги суб’єктів господарювання, що займаються вирощуванням сільськогосподарських культур та реалізацією насіння     

            Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області нагадує керівникам фермерських господарств, підприємств та організацій, що займаються вирощуванням та реалізацією насіння про те, що ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія» проводить лабораторні дослідження насіння сільськогосподарських культур на визначення посівних якостей відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року №1348 «Деякі питання надання послуг Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, органами та установами,   що належать до сфери її управління».

         Для оперативного проведення досліджень та створення сприятливих умов для сільськогосподарських товаровиробників, організовано прийом зразків насіння державними фітосанітарними інспекторами в приміщенні районного управління Держпродспоживслужби в м. Тлумач, по вул. Н.Яремчука, 2.

Норми граничної маси проб насіння

основних сільськогосподарських культур   (ДСТУ 4138-2002)

ВИДИ  ЕКСПЕРТИЗ

насіннєвого матеріалу, що проводить 

ДУ «Івано-Франківська обласна фітосанітарна лабораторія»

та  вартість послуг 

Для проведення вищезазначених послуг необхідно подати :

- заяву встановленого зразка;

- зразок насіння;

- документ, що підтверджує оплату наданих послуг.

За результатами лабораторних досліджень, замовнику  видається протокол випробувань проби насіння та висновок фітосанітарної експертизи.

Провідний спеціаліст управління

фітосанітарної безпеки                                                       І.В.Збіглей

« повернутися