ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ інформує

Дата: 22.03.2018 17:00

Кількість переглядів: 939

Оперативна інформація про фітосанітарний стан посівів

та насаджень в області  станом на 22.03.2018  року

Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в області інформує, що агрометеорологічні умови для перезимівлі озимих зернових культур, багаторічних трав та плодових дерев станом на 22 березня задовільні.

В період з 15 по 22 березня на території області утримувалися складні кліматичні умови, після 18 березня відмічалось суттєве похолодання, випадав сильний сніг. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння опускалась до 0,0-1,6° морозу, що значно вище за критичну температуру вимерзання озимої пшениці, яка за розрахунками агрометеорологів становить 9,5-11,6° морозу.

 Глибина промерзання ґрунту на кінець декади у передгір’ї становила 2 см, на решті території - ґрунт талий. Висота снігового покриву на полях зимуючих культур на кінець декади становила 22-23 см.

Фітосанітарний стан

На території області сніговий покрив на полях озимих зернових, ріпаку та багаторічних трав унеможливлює проведення фітосанітарного моніторингу на заселеність мишоподібними гризунами.

У подальшому розвиток та поширення мишоподібних гризунів залежатимуть від погодно кліматичних умов, сприятливе поєднання яких зумовлюватиме збільшення чисельності та шкідливості ссавців. За середньодобової температури +5ºС відновиться розмноження та переселення гризунів у посіви озимих зі скирт соломи, інших стацій. Тому необхідно постійно стежити за розвитком та розселенням гризунів, і за потреби проводити затруєння нір дозволеними до використання препаратами, дотримуючи санітарних вимог.

Продукція рослинництва:

При проведенні обстежень стану зберігання продукції рослинництва в індивідуальних селянських приміщеннях виявлено ураження хворобами. Зокрема, спостерігається ураження бульб картоплі - паршею - 3%, фітофторозом-2-5%, мокрою та сухою гниллю  уражено від 1до 5%.При обстеженні качанів капусти - слизистим бактеріозом уражено до 2 відсотків качанів. Кормовий буряк – виявлено: кагатною і хвостовою гниллю уражено 5-7 відсотків.

Рекомендовано посилити контроль за зберіганням продукції.

У господарствах здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами озимих зернових, ріпаку та багаторічних трав.

Н.Романова  (0342) 51-13-89 

В Головному управлінні Держпродспоживслужби в  Івано-Франківській області протягом ІІ-ІІІ кварталу 2018 року буде проведено круглі столи на тему «Правове регулювання споживчої політики»

Мета заходів:  налагодження співпраці з органами місцевого самоврядування та надання методичної допомоги у сферах здійснення контролю за :

- регульованими цінами (тарифами) на житлово-комунальні послуги;

- рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства;

- вивчення (обстеження) споживчого ринку нехарчової продукції.

Графік проведення  круглих столів

В заходах візьмуть участь:  керівники та спеціалісти  відділу ринкового нагляду, сектору

                                                  контролю за рекламою та антитютюновим законодавством та

                                                  сектору контролю за регульованими цінами, представники

                                                  районних (міських)  управлінь (відділів) Головного управління

                                                  Держпродспоживслужби.

Запрошуються:     представники органів місцевого самоврядування, об’єднаних територіальних громад  районів

Контактний телефон: (0342)  53-44-58, 53-45-53, 53-48-66.

Н.Романова  (0342) 51-13-89 

22 березня  -  Всесвітній  день  водних ресурсів

Вода має для людини фізіологічне, гігієнічне, промислове і господарське значення. Як відомо, організм людини складається на 60% з води. У звичайних умовах людина щодоби споживає з питвом та їжею і виділяє досить багато води - близько 4 л.

При важкій роботі і високій температурі повітря ця кількість значно підвищується. Є ще давні спостереження, що женці в жарку пору року випивали до 12 л води. Багато споживають води робітники гарячих цехів.

Смак води залежить від її температури. Вода, що має температуру понад 15°, не освіжає, не заспокоює спрагу й у декого може викликати нудоту. З другого боку, споживання для пиття води з температурою нижче 5-7° неприємне й у багатьох викликає хворобливі явища. Тому гігієністи пропонують норму температури для питної води в межах 7-15°.

Пиття - це фізіологічна потреба людини у воді. Крім того, є ще й гігієнічні потреби людини у воді.

Так, вода необхідна людині для миття тіла, одягу, продуктів харчування, посуду, для готування їжі, для підтримання в чистоті житла, вулиць і дворів у населеному пункті, поливання зелених насаджень, декоративних, фізкультурних цілей і т.д.

Якщо фізіологічна потреба становить лише близько 4 л на добу, то для гігієнічних цілей потрібно води значно більше, настільки багато, що недосвідчених людей це іноді навіть дивує. У великих містах подається за добу на одного жителя 150-200 л води, а в деяких - більше.

Норми витрачання води для окремих споживачів;

• баня – 150-185 л на одного відвідувача;
• пральня – 30-60 л на 1 кг сухої білизни;
• громадська їдальня – 15-25 л на одного відвідувача;
• душ для учнів ФЗУ - 40 л на одного учня;
• лікарня - 250 л на одне ліжко;
• амбулаторія - 12,5 л на одного відвідувача;
• школа - 15 л на учня, а при наявності душів - 40 л;
• ясла - 75 л на одну дитину; дитячий садок - 75 л;
• клуб - 10 л на одного відвідувача.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) приділяє особливе значення вивченню хвороб, які пов’язані з використанням або вживанням неякісної води та відсутністю відповідних умов санітарії. За даними ВООЗ, 25% населення постійно ризикує захворіти хворобами, пов'язаними із споживанням недоброякісної питної води.

До таких хвороб належать інфекційні захворювання (вірусний гепатит А, черевний тиф, дизентерія, холера, ротавірусні інфекції, лептоспіроз тощо) і хвороби, що пов’язані з хімічним забрудненням води (водно-нітратна метгемоглобінемія, флюорози, отруєння токсинами синьо-зелених водоростей тощо).

Дефіцит прісної води – одна з найважливіших проблем людства, яку воно намагається вирішити як на планетарному рівні, так і на рівні окремих країн. Питання дефіциту водних ресурсів в Україні – одна з найгостріших екологічних проблем держави, а зниження якості питної води сьогодні як ніколи турбує населення.

Майже три чверті поверхні Землі вкриває вода, що робить її одним з найбагатших природних ресурсів. Однак людство на свої потреби може використовувати лише невелику частину цього скарбу. 97,5% всього обсягу вод планети припадає на солону морську воду і тільки 2,5% цих запасів - прісна вода. Але навіть цей обсяг доступний людині далеко не весь - більше двох третин прісноводних ресурсів «законсервовано» у вигляді льоду. Приблизно 70% прісної води, яка використовується людиною, припадає на сільське господарство, ще 22% використовує промисловість, а домогосподарствам залишається лише 8%. 

Враховуючи те, як стрімко викогристовує людство наявні в його розпорядженні водні ресурси, а також те, що до 2050 року зростаюче населення Землі може досягти 9 мільярдів, – цифра мізерно мала. За прогнозами, більше половини населення планети до 2025 року страждатиме від нестачі води. Дефіцит питної води в 2050 році може скласти 2 мільярди кубічних метрів на рік.

Проблема екологічної безпеки водних об’єктів актуальна для всіх водозбірних басейнів України. У більшості з них вода має класи якості «забруднена» і «брудна». Найгостріша ситуація склалась в басейнах Дніпра, Сіверського Донця, приазовських річок та деяких приток Західного Бугу і Дністра, де вода класифікується як «дуже брудна».

Раціональне водокористування - це комплекс заходів щодо зменшення споживання води і підвищення ефективності переробки стічних вод. Все це здійснюється з метою ресурсозбереження, охорони навколишнього середовища та для підвищення економічної ефективності в промисловості, житлово-комунальному та сільському господарстві. Зменшення використання води можливе за рахунок впровадження заходів збереження водних ресурсів або підвищення ефективності використання води. Дієве також впровадження систем управління водними ресурсами, які скорочують або сприяють зменшенню надлишкового споживання води.

А ось досягти максимальної ефективності переробки стічних вод якщо і можливо, то дуже важко. Методи, які використовуються для очистки питної води перед тим, як вона потрапить до споживача, не такі дієві, коли мова йде про побутові чи промислові відходи.

За сучасного рівня очистки стічних вод, навіть в водах, які пройшли біологічне очищення, вміст біогенних солей достатній для інтенсивної евтрофікації водойм. Створенням принципово нових методів очистки стічних вод сьогодні займаються як у розвинених країнах, так і в міжнародних проектах.

Н.Романова  (0342) 51-13-89 

« повернутися