ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ інформує
Які небезпеки таїть в собі одяг і взуття із секонд-хенду
В останні роки в нашій області набули популярності секонд-хенди. Сьогодні це вже не «гуманітарка» по 5-10 гривень за річ, торгівлею вживаним займаються цілі мережі магазинів і їх стає все більше.
На «секонді» можна купити не лише одяг і взуття, а й техніку, іграшки, книги, парфуми, косметику. Та й ставлення людей до вживаного помітно змінюється: носити після когось для багатьох стає нормальною практикою, особливо любить такий вид шопінгу молодь - за невеликі гроші можна знайти модну річ, виготовлену за кордоном.
Що потрібно знати про покупки у «другі руки», як секонд-хенд потрапляє в Україну?
Поняття «секонд-хенд» народилося в старій Англії, коли королівські особи дарували свої речі як винагороду наближеним до них людям. У перекладі словосполучення звучить як «друга рука». У сучасному розумінні «секонд» з’явився понад століття тому - заможні містяни віддавали непотрібні їм речі для бідняків. З часом з’явилися перекупники вживаного гардеробу і так благодійність перетворилася у бізнес.
Слід зазначити, що ставлення до вживаних речей суспільства теж зазнало деформації: нині природозахисні організації, відомі люди закликають купувати ношені речі заради економії ресурсів і захисту екології. А торгівля бувшими в ужитку речами стала повноцінною індустрією. До України потрапляють вживані речі переважно з країн Західної Європи - Англії, Іспанії, Німеччини, Данії, також Нідерландів та інших.
На секонд-хенд європейські речі потрапляють декількома шляхами. По-перше, з магазинів брендового одягу. Непроданий товар продають спеціальним фірмам як сток. Стоковою річчю вважають ту, яка не була ношена і має етикетку, це не слід плутати з секонд-хендом. Однак є випадки, коли магазини дорогих брендів, щоб не знецінювати вартості продукції свого виробництва, відрізають ярлики від виробів, і вони потрапляють на ринок «других рук».
Інший вид збору вживаних речей - від людей, які вирішують позбавитися від непотрібних речей, бо вони виходять з моди, отримали дефекти чи просто набридли. Європейці здають свої речі за плату або задарма, способи збору різні: по контейнерах, у руки представникам спеціальних фірм, під час різних акцій. У Великобританії та Нідерландах поширена практика збору вживаного школярами, які за свою працю отримують гроші. У ряді країн Європи, особливо в Бельгії та Німеччині, люди виносять свої речі на вулицю, особливо великогабаритну техніку в домовлений час, щоб їх підібрала фірма-збирач або перепродувальники. Таким чином до нас потрапляють холодильники, телевізори, мікрохвильовки, які були у користуванні.
Врожай «з других рук» сортують і піддають санітарній обробці, потім він може йти на експорт. Чим «секонд» може зашкодити здоров’ю?
Багатьох людей на порозі секонд-хенду спиняє страх за своє здоров’я. По-перше, ми не знаємо, хто носив річ раніше. По-друге, чим обробляють вживані речі і чи не зашкодить нам ця «хімія»?
Будь-який товар, у тому числі вживаний одяг, повинен мати супровідну документацію - на кожну партію секонд-хенду країна, з якої імпортується продукція, видає документ про проведення дезінфекції. Одні країни видають сертифікати, інші - посвідчення. Ці документи перевізник, який транспортує товар, повинен пред’явити під час проходження митного контролю. Такий документ видається на кожну партію продукції. Якщо вона дуже велика, скажімо, понад п’ять тонн, і під час реалізації роздрібнюється на кілька торговельних об’єктів, то кожен з них повинен мати копію такого свідоцтва чи посвідчення, затвердженого оригінальною печаткою підприємства чи установи, яка відповідає за якість продукції. Кожен покупець задля власної безпеки має право ознайомитися з такими документами.
Утім навіть такі заходи безпеки не гарантують, що придбана річ не нашкодить вашому здоров’ю. Вживаний одяг небезпечний тим, що на ньому можуть зберігатися збудники різноманітних захворювань - від найпростіших до надзвичайно складних. У першу чергу в зону ризику потрапляють шкіра та волосся людини, бо їх можуть вразити грибки. Бувають і більш складні випадки. Наприклад, якщо придбана річ належала людині, яка хворіла туберкульозом. На неї могли потрапляти збудники захворювання, які залишаються активними впродовж тривалого часу. Те ж саме стосується й інших інфекційних захворювань.
Як обробити вживаний одяг і взуття?
Якщо Ви зважилися на покупку в секонд-хенді, не забувайте про правила безпеки. Що стосується виробів із тканини, то наполегливо рекомендуємо попрати одяг порошком (якщо можливо, то при високих температурах) та попрасувати. Робити це бажано паровою праскою. Це є фізичний метод дезінфекції. При високих температурах бактерії та збудники інфекцій гинуть. А ось щодо взуття, то можна скористатися таким методом: поставити у взуття змочений в будь-якому дезінфікуючому засобі тампон і помістити у поліетиленовий пакет на добу. Засіб випаровується і таким чином створюється середовище для знешкодження бактерій.
Придбати дезінфікуючі засоби можна в аптеках або ж спеціалізованих магазинах. Найчастіше у таких випадках використовують формалін. Значно важче продезінфікувати вироби зі шкіри та хутра, тому рекомендуємо утриматися від покупки таких речей на секонд-хендах. Аналогічна ситуація і з дитячими іграшками, особливо м’якими. Малюки контактують з ними дуже тісно, а провести глибоку дезінфекцію у домашніх умовах вкрай важко.
Чи купувати речі «у другі руки» - особиста справа кожного.
Та факт залишається фактом: багато українців уже не уявляють свого життя без секонд-хенду. Але користуючись нашими порадами можна значно зменшити ризик інфекційного захворювання.
Н.Романова 51-13-89
Питання проведення заходів щодо недопущення
поширення АЧС розглянуто на засіданні ДНПК
26 березня відбулось засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Івано-Франківській облдержадміністрації.
Йшлося про епізоотичну ситуацію щодо сказу тварин та африканської чуми на території області, проведення заходів щодо підтримання оптимальних розмірів популяції лисиць та дикого кабана, проведення полювання у мисливському сезоні 2018-2019 років та забезпечення проведення лабораторного моніторингу у дикій фауні на території області.
Окрім членів ДПНК, до участь в засіданні взяли представники управління лісового та мисливського господарства, екології та природних ресурсів, користувачі мисливських угідь та керівники заповідних територій області.
За підсумками роботи було вирішено розробити та затвердити План спільних оперативних дій у разі виникнення підозри, підтвердження діагнозу та з метою недопущення розповсюдження африканської чуми свиней в Івано-Франківській області. В разі виявлення захворювання на АЧС - забезпечити проведення депопуляції диких кабанів на неблагополучних територіях, зонах захисту та нагляду, незалежно від затверджених лімітів на полювання.У весняно-літній період заходи з депопуляції диких кабанів проводити шляхом відстрілу із спеціально облаштованих веж, на підгодівельних майданчиках та шляхом відлову.
Керівників Національних природних парків зобов’язано отримати дозволи на проведення діагностичних відстрілів з метою вивчення циркуляції вірусу африканської чуми свиней в дикій фауні, а користувачів мисливських угідь - дотримуватися вимог біобезпеки під час полювання та/або під час проведення будь-яких інших заходів, пов'язаних із відстрілом та вилученням диких тварин (або виявлення їх решток) із природного середовища; туші впольованих диких кабанів використовувати лише після отримання негативних результатів лабораторних досліджень на АЧС.
З метою профілактики сказу в 2018 році буде проведено вакцинацію серед домашніх тварин (собак і котів); а з метою проведення моніторингових досліджень на грип птиці – заплановано діагностичний відстріл диких перелітних птахів на території Галицького, Городенківського, Снятинського та Тлумацького районів.
Надзвичайно важливим залишається проведення широкої роз’яснювальної роботи серед населення та суб'єктів господарювання, які займаються утриманням, розведенням, вирощуванням, забоєм тварин та обігу їх продукції, щодо здійснення профілактичних заходів, спрямованих на недопущення виникнення та поширення інфекційних хвороб тварин, зокрема АЧС, сказу, ящуру та заразного вузликового дерматиту ВРХ.
Контроль за виконанням рішень ДНПК покладено на Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області.
Н.Романова 51-13-89
