ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ інформує
За збереження меденосних бджіл
В даний час сільгоспвиробники проводять обробки посівів сільськогосподарських культур від шкідливих об’єктів (шкідників, хвороб та бур’янів) із застосуванням хімічних засобів захисту рослин. Їхня діяльність може негативно вплинути на стан бджіл, а саме призвести до їхньої загибелі. З метою запобігання загибелі бджіл суб’єкти господарювання, які проводять діяльність, що впливає або може вплинути на стан бджіл, зобов’язані забезпечити їх охорону, дотримуватися діючих нормативно-правових законодавчих актів, що передбачають охорону бджіл від отруєння.
Юридичні та фізичні особи, які застосовують хімічні засоби захисту рослин під час цвітіння медоносних рослин, згідно статті 37 Закону України «Про бджільництво» зобов’язані не пізніше, ніж за три доби до початку обробки, попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані 10км від оброблених площ письмовим повідомленням, а також по радіо чи через місцеву пресу.
При цьому повідомити точну дату обробки, територію і культури, що будуть оброблюватися, назву препарату, форми і методи його застосування, ступінь і строки дії токсичності препарату і вказівку щодо строку ізолювання бджіл. Власники пасік повинні обов’язково зареєструватись в сільській раді, на території якої вони знаходяться, своєчасно інформувати сільські ради, сусідні господарства про місця перебування своїх пасік на стаціонарі і при перевозках.
Після одержання повідомлення про майбутню хімічну обробку, бджоляр повинен до її початку вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні конкретних пестицидів. Акцентується увага на необхідності прийняття мір по охороні бджіл від можливого отруєння.
На тарних етикетках пестицидів і агрохімікатів в обов’язковому порядку повинні бути указані номери державної реєстрації цих засобів, а також інформація про клас небезпечності для бджіл («небезпечний для бджіл» або «безпечний для бджіл»).
Обробку нектароносів проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові та вечерні години. Допускається проведення їх в денний час, в похмуру прохолодну погоду, коли бджоли не вилітають із вулика.
Згідно статті 38 Закону України «Про бджільництво» відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва несуть особи, винні у неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин.
Під час цвітіння плодово-ягідних рослин, ріпаку, гірчиці не можна проводити обробку пестицидами, інакше квітки можуть отримати опік, а бджоли і інші корисні комахи-обпилювачі загинути. Обробку потрібно проводити в фазу бутонізації і до цвітіння.
Порушення законодавства про захист рослин тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність, передбачену ст. 21 ЗУ «Про захисту рослин», ст. 38 ЗУ «Про бджільництво» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провідний спеціаліст управління
фітосанітарної безпеки М.Маліковський
Інтегрований захист зернових колосових культур від шкідливих організмів
у весняно - літній період
Комплексне поєднання організаційно-господарських, агротехнічних, селекційних, біологічних і хімічних заходів для регулювання фітосанітарного стану посівів на рівні, що забезпечує запобігання господарсько відчутних втрат врожаю зерна від шкідливих організмів і збереження його якості-важлива умовазахисної спроможності системи.
Для зменшення кількості шкідливих організмів здійснюють запобіжні заходи у системі захисту зернових культур у допосівний період. Особливо важливим є проведення культивації і боронування ріллі в міру появи сходів падалиці й бур’янів. Завдяки цим заходам системи захисту зернових культур вдається зменшити забур’яненість полів; знизити виживання гусениць підгризаючих совок, яйцекладок і личинок хлібних жуків і коваликів; погіршити умови розвитку хлібної жужелиці, мишоподібних гризунів, шведської та гессенської мух; знизити запаси інфекції борошнистої роси, іржастих захворювань, септоріозу, фомозу, фітонематод, багаторічних кореневищних і коренепаросткових бур’янів, а також видів бур’янів та обмежити їхнє поширення в посівах.
З біологічних заходів захисту для зменшення чисельності озимої та інших видів підгризаючих совок рекомендується випуск трихограми на початку масового відкладання яєць метеликами — 30 тисяч самок трихограми на гектар і повторно через п’ять-вісім діб залежно від чисельності шкідника. Інтегрований захист озимих зернових культур передбачає здійснення заходів, починаючи з підготовки насіння до сівби і початкових фаз розвитку рослин. Щоб запобігти розвитку сажкових хвороб, кореневих гнилей, пліснявіння, насіння обов’язково протруюють за 3-15 діб до початку сівби одним із препаратів, які дозволені для використання в Україні. Протруювати фунгіцидами слід із зволоженням (з розрахунку 10 л суспензії на 1 т насіння).
Щоб підвищити стійкість рослин проти вірусних хвороб та інших шкідливих чинників, одночасно з протруєнням насіння обробляють мікроелементами та інсектицидами.
Із організаційно-господарських і агротехнічних заходів, що активно впливають на формування шкідливого ентомологічного комплексу зернових колосових культур, провідне місце належить попередникам. Зернобобові, багаторічні бобові трави після першого укосу — це кращі попередники озимих зернових колосових культур. Висока чисельність шкідників формується, коли розміщують зернові культури після озимих або ярих колосових культур.
Важливим є також науково обгрунтоване використання органічних і мінеральних добрив.
Одним із важливих шляхів оптимізації системи інтегрованого захисту зернових культур є постійне використання для сівби насіння з якісними посівними й високоврожайними властивостями.Для всіх форм господарювання першочерговим завданням є впровадження у виробництво нових, порівняно стійких, сортів.
Оптимальні строки, норми й способи сівби впливають на заселення зернових культур шкідниками та хворобами. Зернові колосові культури, які добре розкущилися, випереджають багато видів бур’янів у засвоєнні поживних речовин і вологи, ефективно затіняють їх, виявляючи високу конкурентоспроможність у боротьбі за життя.
Наявний асортимент гербіцидів для системи захисту зернових культур здатний забезпечити знищення бур’янів з найскладнішим типом забур’яненості. Обираючи препарат для проведення захисного заходу, потрібно враховувати видовий склад і щільність забур’яненості. Використання гербіцидів рекомендовано проводити від фази кущення до фази виходу в трубку. Ярі й озимі зернові колосові культури з підсіванням багаторічних бобових трав у системі захисту зернових культур слід захищати гербіцидами Базагран (у разі підсівання конюшини чи люцерни) і Агрітокс (якщо висіяно конюшину).
Під час вирощування зернових колосових культур найефективнішого захисту від шкідливих організмів можна досягти за своєчасного і якісного поєднання організаційних, агротехнічних, біологічних заходів та застосування хімічних засобів на основі знання біологічних особливостей культури й шкідливих організмів, з урахуванням їхніх економічних порогів шкодочинності.
Провідний спеціаліст управління
фітосанітарної безпеки І.Збіглей
При веденні сільськогосподарського виробництва.
У відповідності до Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», всі роботи з пестицидами слід проводити в ранні ранкові (до 10) і вечірні години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Як виняток, допускається проведення обробок у денні години у похмурі і прохолодні дні з температурою навколишнього повітря нижче +10° C. До всіх видів робіт, пов’язаних із застосуванням пестицидів, робітники повинні допускатися по наряду при наявності посвідчення про спеціальну підготовку та медичної книжки встановленого зразка на право робіт із пестицидами.
Асортимент, засоби, сфера застосування пестицидів, норми, кратність обробок повинні відповідати «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» та доповненнями до «Переліку…».
Завчасно, але не менше ніж за дві доби до початку проведення кожної хімічної обробки, адміністрація господарств сповіщає населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об'єктів про місця, строки і методи застосування пестицидів. У період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи.
Розміри санітарно-захисних зон, в яких заборонено застосовувати пестициди, повинні становити :
При застосуванні пестицидів за допомогою авіації :
- 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік;
- 2 км від рибогосподарських водойомів, відкритих джерел водопостачання, місць випасання домашніх тварин, об’єктів природно-заповідного фонду;
-1 км від населених пунктів, тваринницьких і птахоферм, а також посівів с/г культур, які використовуються в їжу без термічної обробки, садів, виноградників і місць проведення інших с/г робіт.
При застосування пестицидів надземною апаратурою:
- зона санітарного розриву від населених пунктів, тваринницьких комплексів, місць проведення ручних робіт по догляду за сільгоспкультурами, водойм і місць відпочинку при вентиляторному обприскуванні повинна бути не менше 500м, при штанговому і гербігації дощуванням - 300м.
Юридичні та фізичні особи, які застосовують хімічні засоби захисту рослин (ХЗЗР) під час цвітіння медоносних культур, згідно статті 37 Закону України «Про бджільництво» зобов’язані не пізніше, ніж за три доби до початку обробки, попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані 10 км від оброблених площ письмовим повідомленням, а також по радіо чи через місцеву пресу.
При цьому повідомити точну дату обробки, територію і культури, що будуть оброблятися, назву препарату, форми і методи його застосування, ступінь і строки дії токсичності препарату і вказівку щодо строку ізолювання бджіл. Власники пасік повинні обов’язково зареєструватись в сільській раді, на території якої вони знаходяться, своєчасно інформувати сільські ради, сусідні господарства про місця перебування своїх пасік на стаціонарі і при перевозках.
Порушення Державних санітарних правил застосування пестицидів та ЗУ «Про бджільництво» тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.
Провідний спеціаліст управління фітосанітарної безпеки І.Збіглей
