Благодійні внески неприбутковим організаціям включаються до податкової знижки
Благодійні внески неприбутковим організаціям включаються до податкової знижки
02.03.2020
Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення його оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року суму коштів або вартість майна, переданих у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року. Про це повідомляють в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області.
При цьому зазначають, що такі витрати повинні бути підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх виконання чи надання. Зокрема, одним із документів, які підтверджують надання благодійної допомоги) є договір.
Реалізувати своє право на податкову знижку громадяни можуть подавши до податкової інспекції за місцем реєстрації декларацію про майновий стан і доходи. Граничний строк подання податкової декларації – 31 грудня 2020.
Нагадаємо, податкова знижка - це документально підтверджена сума витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом.
Які відомості повинна містити довідка про доходи фізичної особи, яка надається податковим агентом, з метою заповнення декларації на податкову знижку?
02.03.2020 
В Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області інформують, що відповідно до підпункту «в» пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
При цьому особи, які відповідно до Податкового кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку (п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
Враховуючи те, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:
сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);
розмір та сума податкової соціальної пільги;
сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Випадки, коли річна декларація про майновий стан і доходи не подається
02.03.2020
Фахівці ДПС інформують про те, що відповідно до пункту 179.2 статті 179 Податкового кодексу України визначено категорію громадян, яким не потрібно подавати до податкових інспекцій річну податкову декларація про майновий стан та доходи за минулий рік.
Так, декларація не подається, якщо платник податків (декларант) отримував доходи:
- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб;
- виключно від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених IV розділом ПКУ;
- від податкових агентів, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються по нульовій ставці податку та/або з яких вже сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 ПКУ.
Нагадаємо, що по нульовій ставці податку на доходи фізичних осіб оподатковуються зокрема об’єкти спадщини, які успадковуються членами сім’ї першого і другого ступеня споріднення – батьки, чоловік або жінка, діти, в тому числі усиновлені, другої черги – рідні брати і сестри, бабуся, дідусь зі сторони матері і з сторони батька, внуки.
Крім того, платники податку звільняються від обов'язку подання податкової декларації, незалежно від виду та суми отриманих доходів які:
- є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;
- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;
- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року.
В Електронному кабінеті можна отримати Довідку про суми виплачених доходів та утриманих податків
02.03.2020
Триває період подання декларацій державними службовцями та особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. І у ці дні зростає кількість користувачів Електронного кабінету. Сервіс дозволяє оперативно та у будь-який час отримати відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків, необхідні для заповнення декларації. Щоб скористатися послугою «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків», користувачу необхідно мати кваліфікований електронний підпис. Запит на отримання такої інформації надсилається у приватній частині Електронного кабінету, вхід до якої здійснюється саме за допомогою такого електронного підпису.
Скористатися цією послугою можуть державні службовці або члени їх сімей при поданні щорічної декларації особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відомості про отримані доходи також можна отримати у паперовому вигляді. Для цього необхідно звернутися до контролюючого органу.
Звертаємо увагу, що 10 лютого був останнім днем подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, а також сум утриманого з них податку, відповідно до якого здійснюється накопичення інформації про доходи громадян в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків. Згідно з Регламентом комп’ютерної обробки податкової звітності в контролюючих органах протягом дев’яти робочих днів після граничного строку подання звіту здійснюється обробка таких відомостей, тобто останній день обробки звітності – 21 лютого 2020 року.
Отже, вже з 22 лютого цього року громадяни, які зареєстровані у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, можуть отримати відомості про свої доходи за 2019 рік.
Чи необхідно застосовувати РРО при торгівлі на ринках?
02.03.2020
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області інформує, що фізичні особи-підприємці платники єдиного податку І групи, які не використовують працю найманих осіб та здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках населенню, при цьому обсяг їх доходу впродовж календарного року не перевищує 300 тис грн, не застосовують реєстратори розрахункових операцій (касові апарати).
Нагадаємо, згідно пункту 1.8 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження №12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них» затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 26.07.2005 року №209 – торговельне місце – це площа відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків) та здійснення продажу продукції з прилавків, столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках, тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства.
Відповідно до вищевказаної Інструкції ринок – це створений в установленому порядку на відведеній земельній ділянці за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування суб'єкт господарювання або його відокремлений підрозділ, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозиції.
Ринки за часом діяльності можуть бути постійно діючі, тобто торгівля на них здійснюється щоденно чи в окремі дні тижня (місяця), включаючи ринки, що функціонують не тільки на звітну дату (на 1 січня), або сезонні ринки, які працюють не повний рік, а протягом певного періоду (сезону), незалежно від того, функціонують вони на звітну дату чи ні, а також можуть бути ринки ранкові та вечірні.
За конструкцією ринки можуть бути криті, відкриті та комбіновані, за товарною спеціалізацією – з продажу продовольчих товарів, непродовольчих товарів, а також змішані.
Кількість торгових місць на ринках визначається за документами (на підставі затвердженого проекту, технічного паспорта та інших документів ринку), а при відсутності останніх - розрахунковим шляхом, враховуючи, що одному торговому місцю, як правило, дорівнює один погонний метр стола чи прилавка (або довжина одного робочого місця, встановленого на даному ринку). При продажу продукції (товарів) з транспортного засобу, причепу, візка, у тому числі ручного, у кіосках, палатках, контейнерах тощо кожне з них враховується як торгове місце. У кіосках, палатках, контейнерах показується кількість наявних торгових місць, на яких фактично здійснюється торгівля.
Отже, фізична особа-підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазинах та об’єктах ресторанного господарства, які розташовані на території ринку не може бути платником єдиного податку першої групи, та відповідно зобов’язана застосувати РРО в залежності від обраної системи оподаткування та виду здійснюваної діяльності.
З 19 квітня 2020 року нові обов’язки власників РРО
02.03.2020
ДПС інформує, що Законом України від 20.09.2019 № 128 «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» передбачено зміни в порядку застосування РРО.
Так, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, з 19 квітня 2020 року зобов’язані:
- створювати контрольні стрічки у паперовій або електронній формі і забезпечувати їх зберігання:
на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) - протягом трьох років;
на програмних РРО у разі розрахункових операцій у режимі офлайн - до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.
- проводити розрахункові операції через РРО або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
- суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО, повинні будуть подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні фіскальні звіти та електронні фіскальні звітні чеки.
- вести облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Суб’єкт господарювання зобов’язаний буде надати контролюючим органам під час перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).
Такі вимоги не стосуватимуться фізичних осіб – підприємців - платників єдиного податку, які не є платниками ПДВ (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
