УВАГА! ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ
03.08.2020
З 1 липня спрощенці І-ІІІ груп мають сплачувати земельний податок за ділянки, які вони здають в оренду, та ділянки на яких розташовані об’єкти нерухомості, що надаються в оренду
З 1 липня 2020 року у платників єдиного податку першої – третьої груп, які набули у власність або у постійне користування земельну ділянку та надають її або нерухоме майно, що знаходиться на такій земельній ділянці, в оренду, виникає обов’язок сплачувати земельний податок та надавати податкову декларацію з плати за землю на загальних підставах за всю земельну ділянку. Про це повідомили в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області.
Відповідні зміни до Податкового кодексу України внесені Законом України від 16.01.2020 № 466-IX, згідно з якими платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з 1 липня 2020 року з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку).
Нагадаємо, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Відповідно Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Також, платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання річної податкової декларації. Таку декларацію слід подавати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Звертаємо увагу, у разі зміни протягом року об'єкта або бази оподаткування платник плати за землю має подати до податкового органу податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни. Тобто платникам-єдинникам, які з 1 липня п.р. стали платниками земельного податку, декларацію необхідно подати до 20 серпня 2020 року. У такій декларації слід обчислити суму земельного податку за період з липня по 31 грудня 2020 року.
03.08.2020 
Скасовано диференціацію ставок рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за розрядами
Верховною Радою України 16 січня 2020 року прийнято Закон України №466 « Про внесення змін до Податкового кодексу щодо вдосконалення адміністрування податків , усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», згідно із яким внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, скасовано диференціацію ставок рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі – Рентна плата) за розрядами. Зазначені зміни набрали чинності з 01 липня 2020 року.
Таким чином, для застосування порядку справляння Рентної плати податкові зобов’язання розраховані за лісорубними та лісовими квитками, які виписані суб’єктами лісових відносин до 01 липня 2020 року залишаються без змін, а з набранням чинності Закону України від 16 січня 2020 року № 466 порядок справляння Рентної плати, застосовуються до виписаних лісорубних та лісових квитках з 01 липня 2020 року.
03.08.2020
Особа з інвалідністю в наслідок війни одночасно є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни: що з ПСП?
ДПС звертає увагу, що п.п. «є» п.п. 169.1.3 та п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено застосування податкової соціальної пільги (далі – ПСП) для доходів у формі заробітної плати, у розмірі, що не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн., для учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни у розмірі 150 %. ПСП, а для осіб з інвалідністю в наслідок війни І – ІІ групи – 200 % ПСП.
Відповідно до п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 затверджено Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги (далі – Порядок).
Підпунктом 7 п. 5 Порядку для застосування пільги з підстав, передбачених у підпунктах 169.1.2, 169.1.3 і 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, крім заяви про застосування ПСП, учасники бойових дій у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у п.п. «б» п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, подають копію посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документи, що підтверджують участь у бойових діях у період після Другої світової війни.
Водночас, згідно з п. 121 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 «Про порядок видачі посвідчень та нагрудних знаків ветеранів війни» особам, які мають право на отримання кількох посвідчень відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видається лише одне посвідчення за їх вибором.
