Не плисти за течією, або як стати фінансово впевненим у завтрашньому дні
Як відомо, рівень економічної спроможності держави залежить від фінансового благополуччя як окремого громадянина, так і кожної родини. У силу тих чи інших обставин нашим співвітчизникам і досі жилося нелегко, а в останні кілька місяців становище ускладнилося ще й світовою економічною кризою, спричиненою горезвісною пандемією. Тож виникла ситуація, коли українці повністю «проїлись» за період карантину. Сьогодні велика кількість людей, виходячи з опитувань, нарікають, що не мають за що жити і мусять шукати заробіток за будь-яких умов. Та виникли і позитивні моменти. В українському суспільстві стрімкого поширення почало набувати розуміння необхідності як особистого фінансового планування, так і окремого домогосподарства. Тож, аби допомогти нашим співвітчизникам у цій справі, публікуємо матеріал, підготовлений у рамках проєкту «ФінГрамота: час звернути увагу!»: https://delta-finance.com.ua/konkurs-ua/ .
Згідно з одним із останніх досліджень МВФ, в якому проаналізовано чому економіка України виходить з кризи значно довше й важче, ніж країн-сусідів, основною причиною названо повністю відсутнє у наших співвітчизників попереднє накопичення або так звана «подушка безпеки» у вигляді заощаджень, завдяки якій люди у важкі моменти можуть деякий час протриматись. Через відсутність у громадян накопичень ринок не встигає швидко відновлюватися. Відповідно, суспільне виробництво не розвивається, адже немає внутрішнього попиту.
Як сказав Роберт Кійосакі, американський інвестор, бізнесмен і письменник, біда молодих в тому, що вони не знають, що таке бути старим. Якби вони знали, що таке відчувати старість, вони б планували своє фінансове життя по-іншому… Звичайно, не тільки забезпечена старість має бути мотивацією для установки певних фінансових цілей і контролю над особистими витратами і доходами, але й упевненість у сьогоденні.
Плануючи своє фінансове життя, необхідно поставити перед собою відповідні цілі - конкретні завдання, для вирішення яких зосередити максимальні зусилля. Вони можуть бути як короткостроковими, так і довгостроковими: на день, тиждень, рік і на все життя. Постановка цілей сім'ї є дуже важливим моментом для того, щоб досягнути фінансового благополуччя на довгі роки.
Класичною для молодої родини є покупка нового житла. Зазвичай, кошти на 1-2-кімнатну квартиру їй доведеться збирати близько 5 років. Ось тоді і приходить розуміння, що таке бюджет. Люди аналізують, скільки вони витрачають на місяць, який у них дохід і починають шукати можливості його збільшити (або зменшити витрати), а інколи і те, й інше.
На початках у справі заощадження, економії та фінансового перевиховання значно допоможе детальний розпис сімейного бюджету. Можна скористатися програмою Excel, листом паперу, спеціальною книгою чи додатком у смартфоні (наприклад, Andro Money, Money Manager, Monefy, Wallet, Money Lover тощо).
Останній варіант, до речі, найпростіший. Адже ми живемо у 2020-му році і телефон сьогодні у кожного під рукою. Головною перевагою даних «телефонних бухгалтерів» є те, що переважна їх більшість інтегрується з банками. Тож без проблем можна отримати виписку з даних фінустанов. Дана послуга не безкоштовна (близько 2-3 доларів у місяць), однак економить купу вашого часу. До слова, ці додатки можна назвати сімейними, адже на них можна вести спільні рахунки. У нашій країні це дуже доречно, адже, як правило, левова частка бюджету в українських сім’ях спільна. У деякі додатки можна заходити під одним обліковим записом, в інших є окрема функція сімейного ведення.
Фінансові радники зі всього світу в один голос твердять, що потрібно відкладати мінімум 10 % доходів. Тож якщо молода сім’я почала аналізувати, обліковувати і, відповідно, відкладати хоча б 3 місяці і в результаті вийшла на показник у 10 % заощаджень, то це вже добре. З часом вона дійде і до 20 %. В українських реаліях, щоб досягнути як поточних, так і довгострокових цілей, потрібно відкладати від 20 до 50 % своїх доходів. Звісно, не всі зможуть 5 чи 10 років жити за чітко визначеним графіком спостереження і аналізу власних витрат та доходів. Але навіть якщо обліковувати й аналізувати свої витрати не систематично, а лише упродовж обмеженого проміжку часу, то і тоді це буде надзвичайно корисним. Такий облік дасть можливість виявити чимало резервів для скорочення витрат, на які раніше не звертали уваги, а отримана інформація допоможе раціональніше здійснювати витрати навіть тоді, коли облік вестися не буде. У результаті стане зрозумілим, чи родина з даними темпами витрат зможе купити авто, квартиру за конкретний проміжок часу, накопичити на освіту дітей чи власну пенсію.
До слова, щоб полегшити і якомога більше спростити процес накопичення, найпрактичніше категорії витрат ділити на 10-12 пунктів: одяг, транспорт, харчування, комунальні платежі, послуги побутового обслуговування, «на дітей», подорожі, розваги, благодійність, «інше» тощо. Є відоме правило – 20-30-50%, де 50- це фіксовані витрати – транспорт, комунальні платежі, їжа; 30 – емоційні – кіно, театри, час з друзями, родичами, подорожі. І, відповідно, 20 % доходів - відкладаємо.
Загалом, у бюджетуванні, особистих фінансах 50 % відсотків – це наша поведінка, і лише 20 – знання (яким додатком скористатися, чи які онлайн-курси пройти). До слова, механізмів накопичень може бути безліч. Родина однієї моєї подруги не накопичує, але зберігає усі 20-гривневі купюри, які їй та членам її родини потрапляють до рук. Сім’я іншої почала накопичення з 10 гривень, щодня попередню суму збільшуючи на 10. Тож лише через рік у родини була доволі солідна сума, витрачена на подорож. Також популярності набирають онлайн-марафони заощаджень, які справді працюють і тривають порівняно недовго – 2-3 тижні. У них потрібно виконувати щоденні завдання фінансового тренера (до прикладу, не купляти сьогодні каву на вулиці чи відкласти 50 гривень).
Якщо говорити про довгий проміжок, то дієвим механізмом виступає автоматизація. У багатьох українських банках є так звані додатки-копилки. Можна відкладати процент від витрат або нарахування, округляти до 10 або 100 гривень чи просто здійснювати регулярні відрахування. Або ж від кожного приходу коштів на карту відкладати 10 %. За рік виходить доволі солідна сума, яку можна покласти на депозит чи інвестувати ще кудись. Зрештою, навіть невеликий резервний фонд може згодитися в екстрених випадках і допоможе краще спати вночі.
Загалом у сучасних економічних реаліях планування сімейного (або особистого) бюджету є надзвичайно важливим і необхідним, особливо для тих громадян, котрі бажають не просто “плисти за течією”, а свідомо впливати на різноманітні фактори, які визначають якість їхнього життя.
Зрозуміло, що особисті фінанси вимагають управління завжди, а в нестабільних умовах – тим паче. Потрібно лише не лінуватися дбати про власний добробут і покращення свого фінансового становища. Адже наше матеріальне благополуччя залежить, передусім, від нас самих і, не в останню чергу, від нашого уміння ефективно управляти власними фінансами. Звичайно, держава також впливає, хоча й опосередковано, на формування фінансів (чи то особистих, чи домогосподарств), реалізуючи політику оподаткування доходів і майна фізичних осіб, політику соціальних трансфертів тощо. Однак, якщо бути до кінця чесними, фіскальну політику нашої держави важко назвати належною і такою, що підтримує своїх громадян.
Олеся Роговик
