A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Тлумацька міська рада
Івано-Франківський район, Івано-Франківська область

Не мають права, або як в правовому полі захистити себе від недобросовісних колекторів

Дата: 26.08.2020 15:06
Кількість переглядів: 990

 

     Тема діяльності «вибивачів боргів» в Україні не нова. У більшості громадян вони асоціюються із простроченими банківськими кредитами та зіпсованими нервами. Тож тим, хто потрапив до них у лапи, можна тільки поспівчувати. Через велику кількість резонансних трафунків, коли методи роботи колекторів виходили за рамки закону (рейдерство, залякування, психологічний тиск на позичальника та його найближче оточення) і навіть призводили до трагічних випадків, гостро постало питання захисту боржників від їх свавілля. З цією метою опубліковано і даний матеріал в рамках проєекту «ФінГрамота: час звернути увагу!» (https://delta-finance.com.ua/konkurs-ua).

     Врівноважити відносини колекторських компаній і позичальників направлений прийнятий минулого року в грудні у першому читанні законопроект № 2133 «Про захист прав і законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності», який зараз в усіх на слуху та який має всі шанси стати законом. Він містить чимало позитивних моментів. Однак є і недоліки.

     Окрім не завжди доброчесних і гуманних методів роботи представників даного бізнесу, іншою, не менш важливою, виступає і проблема розголошення і передачі персональних даних колекторським компаніям (ПІБ, номера паспорта, дати і місця народження, адреси реєстрації, ідентифікаційного коду, телефонних номерів, електронної адреси тощо). Тож не дивно, що банки і інші кредитори пристосувалися. У договорах прописують умову, що боржник шляхом підписання кредитного договору дає повноваження на передачу третім особам персональної інформації. Фактично, ще на етапі отримання кредиту надаючи колекторам (до слова, і кредитора, і його представників можна назвати колекторами) таке право.

     Зазначимо, що відносити усіх представників цього бізнесу під одну гребінку буде невірно. Традиційно їх умовно можна поділити на «білих» («сірих») і «чорних». Перші використовують виключно законні методи впливу, завдяки яким знаходить способи у найкоротші терміни переконати несумлінного позичальника погасити прострочену заборгованість повністю або частково. Словом, виступають фінансово-юридичними консультантами, оцінюючи реальне фінансове становище позичальника і підказуючи оптимальне рішення.  Саме «білих» колекторів прийняття цього закону фактично знищить, адже у них не залишиться жодних важелів впливу на боржника, окрім суду. Однак кредитор з тим самим успіхом сам зможе звернутися до цієї установи. З іншого боку банки розуміють, що у разі, якщо колектори, послугами яких вони вирішили скористатися, застосують «силу» до недобросовісного боржника, постраждає репутація фінустанови. Та все таки «на ділі» гуманно виходить рідко…

     На сьогоднішній день улюбленими і перевіреними методами тиску «чорних» колекторів є вранішні та нічні дзвінки, у вихідні чи святкові дні тощо. Представники цього бізнесу не гребують, погрозами, залякуванням і навіть шантажем. Часто «підключають» родичів боржника. Телефонують і приходять до нього на роботу… Дуже часто вони викуповують цілі пакети проблемних боргів у банків з істотним дисконтом (до 50 % від реальної вартості), словом, використовують будь-яку можливість, щоб отримати «своє».

     Тож як угамувати вимагачів, якщо ви потрапили у поле їхнього зору, а ті «перегинають палицю»?

     По-перше, якщо вже колектор зателефонував, то слухавку все-таки краще підняти (звісно, якщо це не нічний чи дзвінок у вихідний день). Адже він може заявитися до вас додому чи на роботу. По-друге, не ганьбити і не просити «увійти у ваше становище». Представник колекторської компанії просто запише ваші відповіді і продовжуватиме питати вас, коли ви заплатите. Якщо є об’єктивні причини несвоєчасної сплати боргу, то можна все-таки спробувати їх пояснити з проханням відтермінувати борг. Не факт, що спрацює, але, принаймні, спробуєте. Доволі часто колектори самі пропонують позичальнику, який не зміг вчасно розрахуватися з боргами, вихід - розбити платіж на частини. Та обов’язковою умовою є попереднє погашення частини боргу (від 5 до 50 %). У такому разі краще погоджуватися, адже кредитор робить вам крок назустріч. А от обманювати колектора не варто. Якщо ви пообіцяли за тиждень розрахуватися з кредитором, а самі «зникли з радарів» і не берете слухавку, це його тільки розлютить і штовхне до більш радикальних дій.

     Якщо ви все таки не дійшли згоди з колекторською компанією, просіть подавати позов до суду. Адже безпосереднє стягнення може здійснювати виконавча служба і тільки на підставі рішення суду. І лише ця установа може виселити боржника з іпотечного житла. Причому, якщо останній не має іншого місця проживання, окрім квартири, що перебуває у заставі, то виселити його звідти неможливо.

     Загалом якщо колектор переходить межі і позичальника це усвідомлює, то може застосувати проти  «вибивача боргів» ті ж самі методи: звернутися до його роботодавця (колекторського агентства), банка-кредитора, правоохоронні органи і навіть до суду. До речі, в Україні існують так звані Кодекси етики колекторів, розроблені об’єднаннями колекторів. Одне із них (Асоціація колекторського бізнесу України) організувало цілодобову «гарячу лінію», на яку можуть телефонувати постраждалі – 044-590-04-37.

Доволі часто «вибивачі боргів» атакують і поручителів боржника. Хоча в розумінні закону вони такими і не являються, тож і наслідків це не несе жодних. Маленькі кредитні організації, які видають «швидкі гроші», на відміну від великих банків з серйозною репутацією, не перевіряють дані про людей, які стали поручителями. Потрапити «під роздачу» можуть і люди, які боржниками ніколи не були. Помилки у «базі даних» колекторських агентств трапляються нерідко. Однак потрібно знати, що якщо конфіденційну інформацію про вас внесено сюди без вашої згоди і відповідних роз’яснень, то власнику такої «бази даних» може загрожувати адміністративне стягнення – штраф від 5100 до 6800 грн. Також у правоохоронні органи можна подати заяву про порушення недоторканості приватного життя.

     У випадку, якщо вам зателефонували з такої установи та повідомили, що у вас нібито є борг, не варто одразу панікувати, а краще опанувати свої емоції. При можливості спробувати зафіксувати розмову та попросити людину на тому кінці проводу представитися. Також з’ясувати її посаду, назву компанії та її адресу.

     Наступним кроком зажадайте вказати номер і дату договору (позики, кредиту), реквізити судового рішення (за наявності) та на яких умовах третя особа заявляє вимоги. Також потрібно повідомити колектору, що ви не маєте жодних зобов’язань, тож просите припинити телефонні дзвінки, інакше звернетеся з відповідною заявою до правоохоронних органів. В українському законодавстві такі дії розцінюються як неправомірний тиск на особу.

     Якщо особа не має договірних зобовязань, а колектор  на неї напосідає, то останнього можна притягнути до відповідальності за статтею «За вимагання» Кримінального кодексу України. Якщо навіть такі зобов’язання в поручителя є, але їх вимагають у спосіб поза законодавчим полем, у такому випадку теж передбачена стаття - «Примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань». Якщо мова йде про витік персональної інформації під час надання своїх послуг колекторськими компаніями банкам, то це є порушенням ЗУ «Про інформацію», «Про банки і банківську діяльність» та «Про захист персональних даних». Борються з порушеннями щодо витоку конфіденційної інформації і в Державній службі з питань захисту персональних даних (офіційний сайт – www.zpd.gov.ua).

     Варто зазначити, що українські громадяни повинні знати не тільки свої права, але й виконувати обов’язки. З боку боржника має бути присутня фінансова дисципліна, відповідальність за порушення грошових зобов’язань, Інакше не функціонуватиме економіка, не працюватимуть кредитні механізми, банк не матиме чим повертати депозити.

(Олеся Роговик)

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь