До Дня пам’яті жертв голодомору
«Ми пам’ятаємо! Ми – сильні!»
Серед багатьох болючих сторінок історії українського народу тема голодоморів залишається однією з найскладніших та найдраматичніших. Голодомор 1932-1933 років – жахлива подія в історії людської цивілізації, яка залишила в Україні не тільки мільйони безіменних поховань, а й страшну духовну руїну. Як трагедія, масштаби якої неможливо збагнути, голод травмував націю, лишивши на її тілі глибокі соціальні, психологічні шрами, які вона носить до сьогодні.
До уваги користувачів в бібліотеці для дітей представлено виставку-реквієм «Сльоза пекучої пам’яті». Література та інформаційні матеріали, представлені на виставці, розкривають ці страшні сторінки в історії нашої багатостраждальної України.
У бібліотеках–філіях проведено такі заходи: тематичний урок пам’яті «І запалали свічки пам’яті та скорботи» (с. Надорожна).
Бесіду «Жнива скорботи» проведено у Королівській бібліотеці. Бібліотекар Г. Павлюк звернула увагу присутніх на книжкову виставку «Сльоза омиває душу», яка діє в книгозбірні.
У бібліотеці-філії с.Гринівці оформлено виставку-спогад «Минуле стукає в наші серця», що висвітлюють подіі? голодоморів 1921 – 1922 та 1932 – 1933 років.
Виставку-реквієм «Не згасне в серці пам’яті свіча» організувала бібліотекар Н. Крук в бібліотеці-філії села Прибилів та ознайомила користувачів з книжковими виданнями, в яких міститься інформація про страшні роки голодомору в Україні.
Користувачі Пужниківської бібліотеки стали учасниками години пам’яті «Голод 1932-1933 років - біль душі і пам’ять серця». Бібліотекар М. Гнатюк зазначила, що в історії українського народу є трагічні сторінки, що примушують стискатися людські серця. І одна із найстрашніших – Голодомор . Молодь та діти дізналися про причини і наслідки цієї трагедії, читали вірші, запалили свічку пам’яті.
Хай палає свічка світлом білим, Щоб в бабусі серце не боліло… Щоби більше не прийшло те горе, Хай горять свічки Голодомору. Чуєш-душі аж до неба кличуть! Хай горять вогненні білі свічі…
