Набуття права власності на земельну ділянку
Громадяни та юридичні особи набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Згідно з частиною першою статті 126 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла до 01 січня 2013 року, документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, є державний акт на право власності.
Державний акт на право приватної власності на землю - документ, виданий уповноваженим державним органом, що підтверджує право власності громадянина на земельну ділянку. Містить інформацію про власника земельної ділянки та підстави набуття права власності на земельну ділянку.
Державний акт, виданий після смерті спадкодавця при зазначенні в ньому дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про передачу у власність земельної ділянки за життя спадкодавця, свідчить про набуття спадкодавцем права власності на земельну ділянку.
Статтею 125 Земельного Кодексу України визначає, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації такого права. У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно спадкодавця спадкоємець має право згідно з пунктом 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, подати документи, необхідні для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця. Такими документами є:
- що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно;
- витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи;
- документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.
Вартість за державну реєстрацію права власності (у тому числі довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язань) справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у строк 5 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви, крім випадків, коли відповідно до законодавства заявник звільняється від сплати адміністративного збору. У 2021 році - 230 грн.
За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж 5 робочих днів, справляється адміністративний збір у такому розмірі:
- 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк 2 робочі дні;
- 2 прожиткових мінімума для працездатних осіб - у строк 1 робочий день;
- 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк 2 години.
Перелік та зразки необхідних документів
- документи, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно;
- витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи;
- документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.
Загальний строк розгляду поданих державному реєстратору документів складає 5 робочих днів.
Зі спливом вказаного строку, за бажанням, можна буде отримати від державного реєстратора витяг з реєстру.
Підстави для відмови в державній реєстрації прав:
- заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;
- заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
- подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;
- подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
- наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно;
- наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
- заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
- після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
- документи подано до неналежного суб’єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;
- заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
- заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;
- заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.
Тлумацьке бюро правової допомоги
