ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ СЕРЕД ДІТЕЙ
Розвиток системи освіти відбувається в складних соціально-культурних умовах та в контексті тяжкості негативних подій в учнівському середовищі. Зокрема, знущання (булінгу) є проблемою майже в кожному шкільному середовищі. Дослідження булінгу розпочались ще в 70-80-х роках в таких Європейських країнах, як Польша, Німеччина та Швеція. Слово «булінг» суміжне з довгостроковим виключенням особистості, студентів, дітей групи, класів, команд. Булінг - це навмисна дія, яка завдає фізичної та психічної шкоди людині чи дитині. Це довгострокове «відторгнення» дитини більшістю членів класу чи групи.
В Україні на державному рівні визнали існування серед дітей такої проблеми як булінг (цькування), шляхом прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)». Незважаючи на те, що ця проблема не нова, такої ідеї в нашому правовому полі не було до 2019 року. Цей Закон визнав той факт, що проблема полягає не лише в соціально-педагогічному, психологічному явищі, а й у тому, що булінг є формою насильства.
Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого (ст. 173-4 КУпАП. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу).
Закон встановив ключові інструменти запобігання та боротьби із булінгом у навчальних закладах, більшість з яких базується на міждисциплінарній співпраці. Зокрема, План заходів, спрямований на запобігання і протидію булінгу (цькуванню), який розробляють та оприлюднюють на вебсайтах усі заклади освіти, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності, повинен враховувати пропозиції територіальних органів Мінсоцполітики, Національної поліції, Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров'я. Також передбачається обов'язок керівника закладу освіти повідомляти уповноваженим підрозділам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти. Ці положення Закону свідчать про необхідність об'єднання зусиль на шляху подолання такого ганебного явища як булінг, а також створення безпечного освітнього середовища, вільного від його проявів.
Кожен рік проводиться велика кількість правових навчальних заходів. Прикладом може служити Всеукраїнський антибулінговий тиждень, започаткований Міністерством юстиції, який охоплює не лише навчальні заклади та державні установи, а й багато громадських організацій, ЗМІ, відомих співаків та акторів, кінематографістів та освітні інтернет-платформи.
Про дію Закону свідчить статистика судових рішень, підготовлена Мін'юстом. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, станом на 13.05.2021 р. суди розглянули більше ніж 900 справ про булінг.
Проте, деякі справи відправлено на доопрацювання до органів Національної поліції, інша частина справ була закрита за відсутністю складу правопорушення або у зв'язку зі спливом строку позовної давності, інколи суд обмежувався усними зауваженнями. Майже кожна третя справа відправляється на доопрацювання до органів поліції, що свідчить про неналежний рівень знань положень законодавства представниками правоохоронних органів. Окрім того, багато нарікань до змісту протоколів, які є одними з найважливіших доказів, що досліджує суд. Закриття майже кожної четвертої справи у зв'язку з відсутністю складу правопорушення або спливом строку позовної давності також у більшості випадків є індикатором неналежного рівня кваліфікації представників правоохоронних органів, які займаються розслідуванням відповідних справ.
Отже, хоч проблемі булінгу почали приділяти більше уваги, що з впевненістю можна віднести до позитивних моментів, також на законодавчому рівні закріплено відповідальність за цькування учасника освітнього процесу, проте є деякі негативні моменти, які треба комплексно вирішувати.
Статтю підготовлено волонтеркою Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Маргаритою Гриценко.
#ПравоваДопомога #ІваноФранківськийМЦзНБВПД #ВолонтерБПД