Працевлаштування неповнолітніх: що потрібно знати?
Багато школярів та студентів під час літніх канікул або вільний від навчання час шукають підробіток для придбання новенького гаджету.
Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП) визначає, прийняття на роботу осіб молодше 16 років не допускається (стаття 188 КЗпП). Однак, як виняток, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, прийматись на роботу особи, які досягли 15 років.
Ще один виняток – це працевлаштування учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними 14 років за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.
При прийнятті на роботу неповнолітніх, роботодавець повинен врахувати наступні нюанси:
- трудові договори обов’язково мають укладатися в письмовій формі (стаття 24 п.5 КЗпП);
- прийняття на роботу відбувається лише після попереднього медичного огляду, надалі вони обов’язково мають проходити медичний огляд щороку до досягнення ними 21 року (стаття 191 КЗпП);
- при прийнятті на роботу не встановлюється випробувальний термін ;
- неповнолітні користуються пільгами, встановленими законодавством України, щодо охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці (стаття 187 КЗпП).
Важливо!!! На кожному підприємстві, в установі, організації має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років.
Тривалість робочого часу
Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень, однак для неповнолітніх ця цифра буде меншою і залежатиме вона від віку працівника.
Законодавець на правовому рівні передбачив наступні обмеження: для працівників віком 16-18 років вона становитиме не більше 36 годин на тиждень, а у віці 15- 16 років – 24 години на тиждень, для учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку (ст. 51 КЗпП).
Заборони до працівників молодше вісімнадцяти років:
- залучати неповнолітніх працівників до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні (стаття 192 КЗпП);
- застосовувати працю неповнолітніх осіб на важких роботах та на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах (стаття 190 КЗпП);
- залучати неповнолітніх осіб до підіймання та переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми (стаття 190 КЗпП).
Оплата праці
Слід відзначити, що при скороченій тривалості щоденної роботи заробітна плата неповнолітнім працівникам виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.
Водночас оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку (стаття 194 КЗпП).
Право на відпустку
Щорічна відпустка для неповнолітніх встановлена тривалістю 31 календарний день та надається у зручний для них час (ч. 2 ст. 75, ст. 195 КЗпП).
Порядок звільнення неповнолітніх
Розірвання трудового договору за ініціативи роботодавця допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей. При цьому звільнення при скороченні або реорганізації, можливе лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування.
У випадку, коли подальше виконання трудових обов’язків неповнолітнім загрожує його здоров’ю або порушує його законні інтереси, допускається розірвання трудового договору, зокрема й строкового, на підставі вимоги батьків, усиновителів, піклувальників неповнолітнього, а також державних органів та службових осіб, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю (стаття 199 КЗпП).
Відділ «Тлумацьке бюро правової допомоги»
