Бабусині рушники
З давніх-давен наші бабусі та прабабусі вишивали українські рушники. Цей процес увінчувався особливим таїнством, бо наші предки ніколи не сідали вишивати, хворі або з поганим настроєм. Вони віддавали нитці всю свою любов, позитивні емоції, світлі думки, заряджаючи тканину на добре служіння людям. Часто вишиті рушники називали оберегом родини, їх вішали над іконами, це був невід'ємний атрибут на різноманітних святах та народних гуляннях, ним зустрічали родичів та гостей.
Раніше рушники були в кожному домі, їх поважали, берегли як дуже цінну річ для всієї родини. Дитину ще змалку вчили поважати вишиті рушники, а дівчатка часто спостерігали, як мами та бабусі займалися рукоділлям довгими вечорами.
Для користувачів 7-8 класів ліцею с.Грушки проведено годину народознавства «Бабусині рушники». Бібліотекар привернула увагу теперішнього покоління до вишивки, як до унікального явища в матеріальній культурі нашого народу. Учні ознайомились з неповторними роботами майстринь-вишивальниць, вдало підібраними кольорами, які розкривають глибокий зміст.
У бібліотечній світлиці с.Палагичі бібліотекар організувала виставку- експозицію з рушників, вишиванок, що зберігалися у користувачів-односельчан. Виставка в поєднанні з книгами, створює якусь особливу атмосферу затишку, комфортності, спокою, гармонії.
Бібліотекар бібліотеки-філії с.Пужники М. Гнатюк підготувала та провела краєзнавчу годину «Бабусині рушники» спільно з працівником культури Г. Мельник. Бібліотекар ознайомила молодь та дітей з технікою та правилами вишивання хрестиком.
А також запустила у соціальну мережу слайд-презентацію, яку можна переглянути за посиланням https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=332505188677765&id=100057548607281
Слід пам'ятати, що український вишитий рушник – це святиня нашого народу, наш родовід і пам'ять, символ добра та любові. Тому слід обережно відноситися до вишивки з любов’ю та повагою.
