Визначення місця проживання дитини
Основною підставою для визначення місця проживання дитини з одним з батьків є оточення її достатньою любов’ю, увагою і опікою, при яких вона зможе нормально розвиватися як особистість.
Батьки самі визначають, що необхідно їхній дитині, якщо між ними не виникло судового спору.
Про те як визначити місце проживання дитини – розповість Наталія Чігур, головний юрист відділу «Тлумацьке бюро правової допомоги» Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Сімейне законодавство наділяє батьків дитини рівними правами.
Батьки самі визначають, що необхідно їхній дитині. По – перше якщо вони проживають окремо, вони мають можливість добровільно домовитись про проживання дитини, по – друге, батьки можуть звернутись до служби у справах дітей, щоб допомогла їм у цьому, або по- третє, батьки вправі звернутись до суду, щоб вирішити це питання у судовому порядку.
1. Якщо батьки дитини проживають окремо вони можуть укласти у нотаріуса письмовий договір щодо здійснення своїх прав та виконання обов’язків. У такому договорі можна передбачити: місце проживання дитини, дії з виховання, навчання, догляду за дитиною.
2.Якщо батьки дитини проживають окремо, але не дійшли згоди з ким проживатиме дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки і піклування. У такому випадку один із батьків звертається у службу у справах дітей відповідної територіальної громади.
3.У разі неможливості вирішення питання місця проживання дитини органом опіки і піклування, спір може вирішуватися судом.
Відповідно до статті 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини:
- до 10 років визначається за згодою обох батьків;
- від 10 до 14 років визначається за згодою батьків та враховується думка дитини;
- від 14 років рішення приймає сама дитина.
Для цього один із батьків, хто бажає, щоб із ним залишилася проживати дитина подає до суду позовну заяву. Розмір судового збору станом на 01.01.2022 року становить – 992,40 гривень.
Під час вирішення спору суд враховуватиме:
- ставлення батьків до своїх обов’язків;
- стан здоров’я батьків та дитини;
- матеріальне становище батьків;
- можливість забезпечити належні умови проживання дитині;
- сімейний стан батьків;
- вік дитини, її особисту прихильність до кожного з батьків, її психологічний стан;
- інші обставини (наприклад, шкідливі звички, професія, графік роботи батьків та інше).
Суд не може передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного заробітку, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, веде аморальний спосіб життя.
Якщо судом або органом опіки і піклування буде встановлено, що жоден із батьків не може забезпечити для дитини належні умови проживання та виховання, на вимогу рідних (баби, діда або інших родичів) дитина може бути передана комусь із них.
Потрібно пам’ятати, що першочергова увага має приділятися якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Нагадаємо, що для отримання правових консультацій Ви можете звернутися до відділу «Тлумацьке бюро правової допомоги» що знаходиться за адресою: м. Тлумач, пл. Данила Галицького, 17, тел. (03479) 2-11-03, (066) 777-99-42.
