Увага! Капустяна міль
Осередково спостерігається масовий літ капустяної молі, резерватором якої є посіви ріпаку.
Капустяна міль пошкоджує сходи хрестоцвітих культур (капусту, редиску, редьку, ріпак, ріпу, гірчицю і ін.). Так як, немає чітких критеріїв прогнозу поширення та чисельності цього шкідника, передбачити масові спалахи фітофага досить важко. Зростання його кількості пов’язане з міграцією метеликів з інших стацій під впливом фронтальних процесів в атмосфері та вітрами, а також із підвищенням середньодобових температур повітря та значним накопиченням шкідника на ріпакових полях.
Надзвичайно небезпечні пошкодження капустяної молі у фазі зав’язування головки, коли, крім листків гусениці пошкоджують внутрішні і поверхневі листки, що перешкоджає утворенню головок і призводить до значних втрат врожаю. Другим критичним періодом є пошкодження листків у фазі ущільнення головки. Гусениці мінують тканини листка, а потім вигризають на листках «віконця», шкірка яких згодом засихає й викришується. Хоча живлення гусениць у цей період і не викликає загибелі рослин, але значно погіршує якість продукції. Найбільше пошкоджень міль завдає у найжаркішу погоду вегетаційного періоду.
Протягом року капустяна міль має від 2 до 5 генерацій в залежності від регіону. Покоління нечітко розмежовані, тому шкідник трапляється на рослинах у різних стадіях розвитку одночасно. Повний цикл розвитку капустяної молі триває 25 – 35 діб.
Заходи захисту. Глибока зяблева оранка, боротьба з бур’янами з родини капустяних. За чисельності гусениць 2-5 екз на рослину при заселені 10% рослин проводять обробки препаратами, відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
При роботі з пестицидами необхідно суворо дотримуватись регламентів їх застосування, правил техніки безпеки та санітарно-гігієнічних вимог.
