Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу у бібліотеках громади
Сьогодні минає 38 років з часу вибуху на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС – події, які із болем у серці нагадують людству про наймасштабнішу техногенну катастрофу в світовій історії. Долі багатьох людей – цивільних і військових, які стали свідками, учасниками, героями і жертвами страшної катастрофи, змінились назавжди.
Напередодні в бібліотеці для дітей відбулася година спомин «Чорнобиль -рана, що не гоїться». До бібліотеки завітали учні 2-А класу (кл. кер. Стирська Т.В.) Тлумацького ліцею №1, яким розповіли про цю страшну трагедію і її наслідки, також діти мали можливість переглянути мультфільм «Місто - привид» та відео «Тварини, що живуть у зоні відчуження у 2024 році».
В Публічній бібліотеці Тлумацької міської ради проведено годину пам'ять «Чорнобиль немає минулого часу». Ведучі Свістальницька Христина та Мазур Марійка розповіли про Чорнобильську катастрофу, яка сталася 38 років тому. Для людей цей край став мертвим, але природа і далі продовжує життя. Вона мовчки страждає за помилки людей. Радіація встигла наробити багато лиха не лише теперішньому поколінню, але й прийдешньому. Студенти Тлумацького фахового коледжу ЛНУП читали вірші присвячені подіям на Чорнобильській АЕС та переглянули документальний репортаж. Хвилиною мовчання присутні вшанували тих, хто стояв на передовій, рятуючи світ від наслідків катастрофи, а також наших тлумачан, які приймали участь у ліквідації на Чорнобильській АЕС.
На завершення бібліотекар представила книжково-ілюстративну виставку «Чорнобиль…Трагедія… Пам’ять…». Видання знайомлять із страшними подіями квітня 1986 року, з причинами та наслідками найбільшої у світі техногенної катастрофи та розповідають про мужність рятувальників, які ціною свого життя захистили світ від небувалої біди.
Для користувачів у бібліотеках-філіях с.Палагичі, Надорожна діють книжкові виставки «Чорнобиль - біль України», «Чорнобиль…Трагедія… Пам’ять…». Кожна сторінка книжок варта найуважнішого прочитання, кожне слово, промовлене очевидцями тих подій, має величезну вагу для кожного, адже справа живих – пам’ятати.
Доземно схиляємо голови перед ліквідаторами цієї страшної аварії.
