Година вшанування пам’яті військових с. Вікняни «Пам’ять серця, пам’ять сивини. Пам’ять тих, хто не прийшов з війни»
25 травня 2025 року працівники Публічної бібліотеки Тлумацької міської ради та бібліотеки-філії с.Вікняни провели годину вшанування пам’яті військових земляків «Пам’ять серця, пам’ять сивини. Пам’ять тих, хто не прийшов з війни». Захід проведено у приміщенні клубу с.Вікняни.
23 травня – Україна відзначила День Героїв, а в неділю відбулося вшанування Героїв Вікнянської громади, які нажаль ніколи не побачать як зійде сонце Перемоги, не обнімуть свою родину, не зустрінуться з друзями.
Мешканці Вікнянської громади, представники влади, громадськість, рідні зібралися, щоб віддати шану полеглим Героям, чиї імена назавжди вписані в історію боротьби за незалежність: Василя Мисака, Ігоря Панасенка, Михайла Замулінського, Дмитра Морозова, Миколи Грушецького, Михайла Ягасика. Вони – наші Герої, наші янголи, які перетворились у білих журавлів і вже з небес будуть оберігати своїх рідних і кожного із нас.
До присутніх звернувся всечесний отець Василь Ворощук, староста села Мирослав Красняк, а також Ганна Попадюк, яка в свій час була вчителькою наших захисників. У своїй промові вони поділилися щемливими спогадами про захисників з їхньої громади та наголосили на важливості таких заходів, адже ми маємо докласти всіх зусиль, щоб про наших Героїв пам’ятали, бо вони заплатили надзвичайно велику ціну за волю України – своє життя.
У заході взяли участь: учні філії Тлумацького ліцею № 1 с. Вікняни (директор Пшенична Л. П.), які представили композицію «Окрилені серця», відео про захисників підготовлене С.Микитином та декламування віршів присвячені Героям. Свій власний вірш «Поплач, матусенько, поплач…» продекламувала О. Налисник. Хореографічні композиції «Пливе кача по Тисині», «Мамо не плач, я повернусь весною» були представлені у виконанні студії сучасного танцю "Memory".
Для рідних було важливо почути слова підтримки, спогади та щоб пам’ять про Героїв, була завжди живою. Низький уклін рідним та близьким Героїв України…
Довідка:
- Василь Мисак – загинув 4 серпня 2022 року під час виконання бойового завдання біля села Білогірка на Херсонщині, надаючи першу медичну допомогу побратиму, отримав осколкове поранення.
- Ігор Панасенко – загинув 17 березня 2023 року поблизу населеного пункту Берестове Бахмутського району.
- Михайло Замулінський – загинув 5 липня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Гуляйполе Запорізької області.
- Дмитро Морозов – з 13 березня 2024 року його вважали зниклим безвісти. А вже 22 березня прощалися із полеглим воїном, який загинув поблизу села Вербове Запорізької області.
- Микола Грушецький – віддано служив у Збройних Силах Уркаїни, поки підступна хвороба не обірвала його життя. 25 квітня 2024 року перестало битися серце мужнього воїна, старшого сержанта Миколи, який так хотів жити.
- Михайло Ягасик – 29 січня 2025 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Часів Яр, що на Донеччині, в результаті удару ворожого дрона по українських позиціях, солдат зник безвісти. Та під час пошукових, евакуаційних заходів 6 лютого 2025 року його тіло було знайдено без ознак життя.