4 червня – День пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російсько-української війни
Ми згадуємо найболючіше – дитячі життя, обірвані війною. Вони мріяли, сміялись, гралися… А потім прийшла війна. І разом із нею – смерть, біль, сльози, порожнеча. Їхні імена назавжди закарбовані в наших серцях. Їхні обличчя – вічна рана на тілі нації.
Пам’ятаємо кожного янгола.
Пам’ятаємо про маленькі серця, які вже ніколи не битимуться.
Не забудемо жодну жертву. Не пробачимо ворогові.
Ці діти мали право жити. Вони мали зростати в любові, гратися у дворі, йти до школи, обіймати рідних. Замість цього – дим, уламки, сирени та тиша після вибухів…
Нехай кожна згадка про них стане нашою обіцянкою: захистити тих, хто ще поруч, берегти кожне дитяче серце і зробити все, аби інші діти не знали, що таке війна.
Вони не загинули – вони живуть у нашій пам’яті. Діти мають жити в мирі. Завжди. У кожному куточку нашої країни.
