Рівність у дії: участь жінок і чоловіків у всіх сферах життя
Ґендерна рівність – рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства.
Термін «ґендерна політика» в Україні було запроваджено до наукового обігу наприкінці дев’яностих років минулого століття і він активно використовувався українськими дослідниками в галузі права та державного управління вже на початку двохтисячних років
Основні напрями державної ґендерної політики визначені в статті 3 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Державна політика забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків впродовж останніх років будується на основі принципу ґендерного мейнстрімінгу, який означає, що в кожній сфері державного управління мають застосовуватися ґендерні підходи – в соціальній політиці, освіті, культурі, секторі безпеки та оборони, міжнародній діяльності та економіці, охороні здоров’я, інформаційній сфері та в інших. Разом із тим, попри широку застосовність терміну «ґендерний мейнстрімінг» у політичних документах та практиці він досі не є визначеним у нормативно-правових актах.
Попри відсутність у законодавстві визначення терміну «ґендерна політика», він з’являється в низці українських нормативно-правових документів і використовується в практичній площині. Зокрема в постанові Кабінету Міністрів України № 390 від 7 червня 2017 року «Про Урядового уповноваженого з питань гендерної політики»
Ґендерна рівність залишається одним із основних пріоритетів уряду України. Утім, війна привнесла численні складнощі, які поглибили вже наявну ґендерну нерівність в українському суспільстві – зокрема, це підвищення рівня ґендерно зумовленого насильства та погіршення доступу різних груп жінок до необхідних послуг».
Із 2014 року постійно зростає представленість жінок у різних інституціях сектору безпеки та оборони (від 8,4% в Національній гвардії України до 28% в Національній поліції та 38,4% у Державній службі з надзвичайних ситуацій, зокрема 11% рятувальниць). Понад шістдесят тисяч жінок несуть службу в Збройних Силах України. Така динаміка є не лише відображенням потреб сектору безпеки й оборони та загальних суспільних тенденцій стосовно збільшення кількості жінок у професіях, які в патріархальних суспільствах вважалися виключно або переважно чоловічими, але й результатом реалізації першого та другого Національних планів дій на виконання Резолюції Ради Безпеки ООН «Жінки, мир, безпека», а також обласних планів дій, які розроблені, прийняті та виконуються в кожній області та в місті Києві.
