На Алеї Віри і Надії відбулося віче пам’яті та надії «Тиша, що кричить»
З нагоди Дня Героїв на Алеї Віри і Надії відбулося віче пам’яті та надії «Тиша, що кричить», присвячене українським Захисникам – жителям Тлумацької міської територіальної громади, які вважаються зниклими безвісти або перебувають у полоні.
Захід об’єднав родини зниклих безвісти військовослужбовців, представників обласної і місцевої влади, жителів громади, духовенство, військовослужбовців та всіх небайдужих, хто щодня живе вірою у повернення наших Героїв додому.
До участі у заході з підтримки родин долучилися міський голова Ігор Петрук, заступник голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації Володимир Бабанін, радник голови ОДА Володимир Веркалець, т.в.о. заступника начальника 3-го відділу Івано Івано-Франківського РТЦК та СП (м.Тлумач), підполковник Руслан Семенчук, офіцер групи соціального супроводу секції цивільно-військового співробітництва військової частини А4267, молодший лейтенант Зубаха Ярослава Віталіївна, заступник командира військової частини А3072 по роботі з особовим складом, полковник Святослав Білейчук, помічник командира з питань ветеранської політики, майор Вікторія Травінська, начальник служби військового капеланства, отець Олександр (Теліщак).
Матері зниклого безвісти військовослужбовця Мирослава Дарнобіда – Оксані Даронбід було вручено синову відзнаку Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест».
Священнослужителі провели спільну молитву за всіх зниклих безвісти та полонених Захисників України, за їхнє повернення до рідних домівок, а також за силу і витримку їхніх родин.
Особливою частиною заходу стало урочисте розгортання символічних прапорів – чорно-білого Прапора Надії та синьо-чорного прапора «Між небом і землею».
Прапор Надії – це символ віри, пам’яті та підтримки родин українських захисників, які потрапили в полон або вважаються безвісти зниклими. Чорний колір прапора символізує невідомість, біль очікування та тишу без відповіді, а білий – світло, надію та віру в повернення кожного воїна додому.
Синьо-чорний прапор «Між небом і землею» є символом осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Синій колір уособлює небо та надію, чорний – невідомість і біль втрати. Цей символ став знаком підтримки родин, які продовжують чекати своїх близьких.
Під час заходу звучали слова підтримки, молитви та віри у те, що кожен Захисник повернеться додому, а жодне ім’я не буде забуте.
«Тиша, що кричить» – це не лише назва заходу. Це біль тисяч українських родин, які щодня живуть між надією та невідомістю.
